Тіньовий обіг нелегального ринку корисних копалин у світі складає близько 110 млрд доларів на рік. Незаконний видобуток приносить стабільний дохід мільйонам людей по всьому світу. Хто ж заробляє на чорному видобутку надр та яка ситуація з цим в Україні?
“Світовий нелегальний видобуток корисних копалин”
Щонайменше 40% усіх внутрішніх збройних конфліктів по всьому світу мають зв’язок з природними ресурсами. Це результати дослідження Контртерористичного управління ООН. Міжнародні фахівці дійшли до несподіваного відкриття: Аль-Каїда, Аль-Шабааб, Діаш (“Ісламська держава”), таліби та повстанські групи в Демократичній республіці Конго – фінансуються з доходів, отриманих внаслідок незаконного видобутку корисних копалин.
Саме експлуатація природних ресурсів, в першу чергу таких, як золото, мінерали, алмази, нафта, вугілля – є найбільш значущою статтею фінансування збройних конфліктів. І це ще не усе.
Злочинністю, пов’язаною зі сферою надрокористування, займаються добре організовані групи, які повністю забезпечують функціонування нелегального видобутку корисних копалин, маючи налагоджені корупційні зв’язки з правоохоронними органами, прикордонною службою та митницею. Часто, це ті ж самі групи, які задіяні у наркобізнесі та торгівлі людьми. Приміром, в Перу та Колумбії обсяги незаконного експорту золота вже давно перевищили обсяги експорту кокаїну.
Регіонами з найвищою кримінальною активністю у сфері надрокористування лишаються: Африка, Латинська Америка та Близькосхідний регіон. А корисними копалинами, які частіше підпадають під незаконний видобуток, є: нафта – 47%, 28% – золото, 16% – кам’яне вугілля, 5 % – олово, тантал, вольфрам, 2 % – алмази, 1% – сапфір, 0,5 % – титан та 0,5% – інші корисні копалини.
“Україна в рейтингу чорних надрокористувачів”
Питома вага порушень правил охорони або використання надр у кримінально-правовій структурі злочинності у сфері надрокористування складає 90,5%. На другому місці (9,4 %) – незаконні пошукові роботи, розкопки на об’єктах археологічної спадщини, на третьому (0,1 %) – порушення законодавства про континентальний шельф України.
Найбільше в структурі порушень – незаконний видобуток корисних копалин загальнодержавного значення, який складає 91% від усіх інших злочинів, пов’язаних з видобутком надр. Найчастіше в Україні незаконно видобувають: бурштин-сирець (46,2%), на другому місці – кам’яне вугілля (21,5%), далі за ранжиром – підземна прісна вода (14%), піщано-гравійна суміш – 9,3%, пісок формувальний – 4,7%, туф – 1,9%, камінь-пісковик – 1,8%. Сукупна категорія “інше” – куди входять мінеральні води, глиняно-кам’яна суміш, граніт, тощо, складає 0,6 %. Найбільш криміногенно неблагополучними регіонами у 2014-2017 роках були визначені – Рівненська, Житомирська та Волинська області.
З 2002-2017 рр. в Україні було зареєстровано 7926 злочинів, пов’язаних з незаконним видобутком корисних копалин. При цьому, слід зауважити, що лише третина осіб була засуджена. Що говорить про низьку фіксацію злочинів правоохоронними органами і ще нижчий рівень понесення відповідальності за вчинення таких злочинів.
До речі, встановлено, що найчастіше незаконним видобутком займаються чоловіки від 30-50 років, працездатних, але при цьому непрацюючих. Це люди, які мають низький рівень освіти, 43,8% – це особи з повною загальною середньою освітою, та 36,4 % – з професійно-технічною освітою. Кожен другий злочинець керується мотивом покращення свого матеріального блага: задоволення базових життєвих потреб в продуктах харчування, одязі, утримання житла.
“Що робити з незаконним видобутком надр в Україні?”
По-перше. Спростити процедуру отримання спецдозволів на користування надрами, прибираючи непотрібні документи та скоротити терміни на розгляд.
По-друге. Зробити ще більш публічним та відкритим процес отримання спецдозволів: транслювати засідання комісій та прийоми громадян з їх скаргами викладати в публічний доступ протоколи засідань та всі документи, які не становлять комерційної таємниці день в день.
По-третє. Провести моніторинг ділянок надр, на яких здійснюється незаконний видобуток, залучивши правоохоронні органи, а в разі потреби – органи Держекоінспекції, Держлісагентства. На основі інформації, отриманої шляхом такого моніторингу, Держгеонадра мають внести виявлені ділянки надр до Інвестиційного атласу надрокористувача для їх надання у легальне користування згідно чинного законодавства (через продаж на аукціоні чи без його проведення).
Крім того, необхідно активно продовжувати роботу над законопроектом № 4187 (ініціатор П.В. Якименко), який дозволить внести потрібні бізнесу зміни до законодавства та вже сьогодні покращити умови ведення легальної діяльності у надрокористуванні.
Частина інформації використана з роботи:
“Протидія злочинності у сфері надрокористування”, автор – М.Г. Максіменцев.
