Чи розпочнеться в Україні «літієва лихоманка»?

Чи розпочнеться в Україні «літієва лихоманка»? Ми маємо найбільші родовища літію в Європі. То чому би їх не розробляти та не закрити усі бюджетні дірки таким чином? Ні для кого ж не секрет, що найбільше коштів держбюджет отримує з добувної галузі? До того ж на часі тема економічних паспортів, кошти для яких братимуться з ренти від корисних копалин.

Та тут є «але». І не одне. У рамках панельної дискусії, ініційованої «ЕнергоБізнесом», спікери схвально відгукнулися про наміри держави стимулювати видобуток та переробку таких стратегічних копалин, як от літій. Але чи можливий такий розвиток, якщо Кодекс про надра безнадійно застарів, розвідка нових родовищ не відбувається, а інформація про кількість літію прихована під грифом «секретно»? І хто зна, які цифри стосовно вже віднайдених покладів ми маємо сьогодні насправді?

«Ми самі собі не даємо можливості розвиватися. На часі ще і тема без вуглецевого майбутнього, усе більше країни впроваджують екотранспорт. Як відомо, акумулятори для нього виготовляють з літію. Його ж можна добувати в Україні. І тут же виготовляти акумулятори. Але поки лише теоретично. Це би створило додаткові робочі місця, що у добувній галузі є чи не найголовнішим», – говорить виконавча директорка Національної Асоціації Добувної Промисловості України Ксенія Оринчак.

Та поки компанії почнуть видобувати літій, може минути не одне десятиліття. Що збільшує ризики непотрібності не лише в Україні, але і у світі.
«Технології не стоять на місці. Ще зовсім нещодавно ми навіть не могли уявити, що електромобілі набудуть такої популярності і так увійдуть в наше життя. А тепер вони здатні проїхати до 1000 км на одному заряді. То чому би зараз не підтримати «бум» в Україні і не йти у ногу з часом?», – зауважує Ксенія Оринчак.

Наріжний камінь у цій ситуації і гроші. Вартість повної циклу освоєння літієвої ділянки може сягати щонайменше $150-200 млн. А хто захоче вкладати такі кошти, знаючи, що за нової влади дозвіл можуть анулювати, його термін може скоротитися, поклади літію можуть бути не такими, як зазначалося в Інвестиційному атласі надрокористувача. Ми ж уже маємо таку ситуацію з ділянкою поблизу Жовтих Вод. Де придбали спецдозвіл на добування золота, а «викопали» залізо. Перед тим, як розпочинати аукціони на ділянки (і це стосується не лише літію), повинна проводитися повторна геологічна розвідка. Це дасть шанс і залучити іноземних інвесторів, і точно знати, що інформація відповідає дійсності, а не покладатися на дані часів Радянського Союзу.

Окрім видобутку літію вже зараз потрібно думати про заводи, які перероблятимуть сировину. Бо мало просто добути; потрібно ще і отримати кінцевий продукт, налагодити експорт тощо.

І тема економічного паспорту. Якщо найближчим часом усе би склалося позитивно щодо літію, то була би неабияка нагода залучити кошти з видобутку на економічний паспорт українця. Бо бачачи, що нові родовища тих копалин, з яких планують залучати кошти, не розробляються, а старі вже надто виснажені, – про перспективи говорити надто складно.

І не менш важливим є питання: УРП чи таки аукціон? Як продавати ділянки?

УРП – це певною мірою цікавий та заслуговуючий на існування інструмент, але по своїй суті виключний, особливий, для специфічних великих чи складних за умовами видобутку об’єктів. Саме тому він часто пропонує спеціальні пільгові фіскальні, правові, судові та контролюючі умови (відмінні від діючого законодавства), аби збалансувати для інвестора інші геологічні чи технологічні складнощі і зацікавити його, а тому це не системний реформуванням і покращенням умов для всіх надрокористувачів і для росту економіки і надходжень до бюджету держави недоцільне їх регулярне застосування. Ба більше, держава навпаки має зробити такі ж привабливі умови однаково рівними для всіх надрокористувачів, без підписання виключних угод, аби кожен інвестор відчував і стабільність законодаства, і незмінність податків, і впевненість у справедливій системі контролю та судового захисту.

Команда Асоціації вважає, що доцільним було би залишити як аукціони, так і УРП. Бо галузь розвиватиметься лише за позитивних умов для надрокористувачів, зокрема, іноземних інвесторів

Поділитися на facebook
Facebook
Поділитися на twitter
Twitter
Поділитися на linkedin
LinkedIn

Від авторів