Битва за метал: як Європа буде розв’язувати проблему з нестачею «критичної сировини»

У вересні 2020 року Європейська комісія презентувала План дій щодо критично важливої сировини. Одним з перших кроків в його реалізації стало створення 29 вересня Європейського сировинного альянсу, покликаного об’єднати зусилля промислових компаній, науково-дослідних інститутів, університетів, державних структур, неурядових організацій та профспілок.

Брюссель продовжує реалізацію положень Нової промислової стратегії ЄС щодо підтримки індустріальних екосистем, частина з яких тісно взаємодіє з мережевими управлінськими організаціями, побудованими на принципах взаємодії всіх зацікавлених учасників по всьому ланцюжку створення вартості й покликаними забезпечити енергетичний та цифровий перехід країн Євросоюзу до кліматично нейтральної економіки. Ми провели детальний аналіз процесів, які передували створенню нової європейської структури, яка готова до активної взаємодії з нашою країною.

Важливим етапом на цьому шляху став План дій у сфері критично важливої сировини (далі — План), презентований Європейською комісією 3 вересня 2020 р. Одночасно вона опублікувала своє 100-сторінкове форсайт-дослідження про конкретні сировинні продукти, необхідні для стратегічних технологій і секторів ЄС на період до 2030 і 2050 рр. План, названий «Критична стійкість сировинних матеріалів: прокладаючи шлях до більшої безпеки та стійкості ».

Він орієнтований на прискорення переходу до «зеленої» та цифрової економіки, підвищення її стійкості й забезпечення автономії в ключових технологіях. У Плані викладаються конкретні заходи, націлені на зниження залежності Євросоюзу від третіх країн, диверсифікацію первинних і вторинних джерел постачання, підвищення ефективності використання ресурсів і зміцнення економіки замкнутого циклу.

Експерти оновили список найважливіших типів сировини, вказавши на проблеми з постачаннями для промисловості. У ньому описані 30 критичних ресурсів, зокрема і літій, без якого неможливий перехід до електромобільності. Раніше його в списку не було.

Країни – найбільші постачальники CRM в Євросоюз (зірочкою відзначена частка країни у світовому виробництві, без зірочки – частка в споживанні ЄС). Джерело: Critical Raw Materials Resilience… Op. Cit Р. 4.

На презентації документів Марош Шефчович, віцеголова Єврокомісії по міжвідомчім відносинам і прогнозуванню, сказав: «Стійка економіка вимагає надійних постачань сировини. Тільки для акумуляторів електромобілів і для зберігання енергії, Європі буде потрібно у 18 разів більше літію до 2030 року і в 60 разів до 2050.

Як показує наше форсайт-дослідження, ми не можемо дозволити собі проміняти нашу нинішню залежність від викопного палива на залежність від критично важливої сировини. Руйнування наших стратегічних ланцюжків створення вартості через коронавірусну інфекцію зробило це ще більш очевидним. Тому за допомогою диверсифікованих, стійких і соціально відповідальних закупівель сировини, інновацій, а також принципу замкнутого циклу, ми створимо міцний альянс для спільного подолання нашої високої залежності ».

Член ЄК з внутрішнього ринку Тьєррі Бретон, своєю чергою, зазначив, що, якщо Європа хоче мати лідерство в екологічних та цифрових змінах і залишатися провідним промисловим континентом світу, то вона повинна звернути увагу на важливість ряду сировинних матеріалів: «Відносно деяких рідкоземельних елементів ми не можемо дозволити собі покладатися виключно на інші країни — навіть на одну країну. Диверсифікуючи постачання з третіх держав і розширюючи власні потужності ЄС з видобутку, перероблення, повторного використання та розподілу рідкісноземельних елементів, ми можемо стати більш стійкими. Реалізація запропонованих сьогодні заходів зажадає узгоджених зусиль з боку промисловості, громадянського суспільства, регіонів і держав-членів. Ми закликаємо останніх включити інвестиції в найважливішу сировину у свої національні економічні програми».

Основні цілі Плану зводяться до наступного:
• розвиток стійких виробничо-збутових ланцюжків для промислових
екосистем ЄС;
• зниження залежності від найважливішої первинної сировини шляхом циркулярного використання ресурсів, екологічно чистих продуктів та інновацій;
• поступова переорієнтація на закупівлі та перероблення внутрішньої сировини в ЄС;
• диверсифікація джерел постачань з третіх країн, посилення міжнародно визнаних правил світової торгівлі сировиною та усунення наявних в ній перекосів.

Наведений ЄС критерій «критичності» сировини

Європейська комісія виділила 10 основних напрямків реалізації плану, включаючи тимчасові параметри й відповідальні структури:

  1. Створення галузевого Європейського сировинного альянсу з метою підвищення стійкості й зміцнення відкритої стратегічної автономії, починаючи з ланцюжків створення вартості рідкоземельних елементів і магнітів, і подальшого включення в них інших сировинних сегментів. Термін: 3-й квартал 2020 року. Відповідальними структурами були визначені: промисловість, Єврокомісія, інвестори, Європейський інвестиційний банк, зацікавлені сторони, держави-члени, регіони.
  2. Розробка критеріїв сталого фінансування для гірничодобувної та переробної промисловості, які будуть визначені в делегованих законах. Термін: кінець 2021 року. Відповідальні: Комісія, Платформа для сталого фінансування.
  3. Ініціювання науково-дослідної та інноваційної діяльності для критично важливого сировини в області перероблення відходів, передових матеріалів та заміщення з використанням програми “Горизонт Європа”, Європейського фонду регіонального розвитку та національних програм НДДКР. Термін: 2021 року Відповідальні: Комісія, регіони держав-членів, науково-дослідна спільнота.
  4. Огляд потенційних постачань критично важливої вторинної сировини з чинних в ЄС запасів і відходів і визначення практично здійсненних проєктів з рекуперації. Термін: до 2022 року Відповідальні: Комісія, Європейський інститут інновацій і технологій (EIT), сировинний сектор.
  5. Визначення проєктів з видобутку та перероблення критично важливої сировини (Особливо в вугледобувних регіонах), а також потреб в інвестиціях і можливостей їх фінансування в ЄС. Термін: до 2025 р. Відповідальні: Комісія, держави-члени, регіони, зацікавлені сторони.
  6. Розвиток експертних знань і навичок в технологіях видобутку, виробництва і перероблення в рамках збалансованої стратегії переходу у схильних до трансформації регіонах. Термін: з 2022 р. Відповідальні: Комісія, промисловість, союзи, держави-члени й регіони.
  7. Використання програм спостереження Землі та дистанційного зондування для розвідки ресурсів, експлуатації та управління навколишнім середовищем після виведення з експлуатації. Термін: не визначений. Відповідальні: Комісія, промисловість.
  8. Розробка проєктів НДДКР в рамках програми «Горизонт Європа» з методів експлуатації та перероблення критично важливої сировини з метою зниження впливу на навколишнє середовище. Термін: з 2021 рВідповідальні: Комісія, товариство НДДКР.
  9. Встановлення стратегічних міжнародних партнерств і відповідних фінансових ресурсів для забезпечення диверсифікованого постачання критично важливої сировини, в тому числі шляхом забезпечення торгових та інвестиційних рамкових умов, на які не впливають ринкові диспропорції — починаючи з пілотних партнерств з Канадою, зацікавленими країнами в Африці й країнами-сусідами ЄС. Термін: 2021 р. Відповідальні: Комісія, держави-члени, промисловість і партнери з третіх країн.
  10. Просування передових методів добування критично важливої сировини через правову базу ЄС і підготовка відповідних пропозицій щодо міжнародного співробітництва. Термін: 2020-2021 рр. Відповідальні: Комісія, держави-члени, промисловість, організації громадянського суспільства.

В якості пріоритету по постпандемійному відновленню економіки Комісія в кінці травня 2020 визначила 14 промислових екосистем, на які в сукупності припадає 70% доданої вартості ЄС. У додатку 2 Плану міститься інформація про тих з них, хто активно використовує критично важливу сировину — це аерокосмічна, оборонна, електронна, автомобільна та ряд енергомістких галузей, виробництво відновлюваних джерел енергії, окремих медичних приладів і ліків. Посткоронавірусному розвитку і підвищенню стійкості покликані сприяти майбутні пріоритетні гірничодобувні проєкти в ЄС, Європейський сировинний альянс, які в середньостроковій перспективі повинні ініціювати нові інвестиції й створити додаткові робочі місця.

Якщо роль Брюсселя полягає у встановленні стратегічних пріоритетів, мобілізації промислових гравців і забезпеченні фінансування через програми ЄС і ЄІБ, то місцеві суб’єкти / органи влади повинні розробляти й структурувати конкретні плани та промислові проєкти, нести відповідальність за ліцензування та інфраструктуру.

Невіддільною частиною переходу до кліматично нейтральної економіки відносяться принципи економіки замкнутого циклу, використання вторинної сировини й підтримання цінності високоякісних матеріалів. Їх використання покликане задовольнити істотну частину попиту на важливу неенергетичну сировину. ЄС вже досяг істотних успіхів у цьому напрямку – наприклад, більше 50% заліза, цинку і платини повторно переробляються, забезпечуючи понад 25% їх споживання в Євросоюзі.

Однак по ряду важливих видів сировини, використовуваних при виробництві відновлюваних джерел енергії й в високотехнологічних сферах, особливо рідкоземельних елементів (галій, індій), ще належить організувати ефективне вторинне виробництво. Тому план передбачає проведення додаткових досліджень за сучасними матеріалами, переробленню відходів і заміщенню критичних сировинних ресурсів. Попередньою умовою для розробки майбутньої політики та конкретних проєктів з утилізації та переробки є підготовка Комісією до 2022 року огляду постачання критично важливої вторинної сировини із запасів і відходів в ЄС.

Прогноз щодо парку електромобілівв  ЄС, відповідно до трьох  трьом досліджених сценаріїв.

Потенціал власної ресурсної бази CRM в країнах ЄС. Джерело: Critical Raw Materials Resilience

На думку експертів, іншим внутрішнім джерелом задоволення потреби в сировині повинна стати європейська гірничодобувна промисловість, що має давні традиції видобутку мінеральних агрегатів і промислових мінералів, а також деякі над дорогоцінні метали, такі як мідь та цинк. Але в силу різних причин вона досі була менш успішна в реалізації проєктів освоєння критичної сировини, хоча і має для цього великий потенціал.Передумовою для реалізації такого ходу події є автоматизація, цифровізація та інноваційні технологічні рішення, здатні забезпечити якісні зміни у видобутку і переробленні.

“Ефективним інструментом для виявлення нових родовищ важливих сировинних ресурсів і моніторингу екологічних показників шахт протягом терміну їх служби, а також після їх закриття, може стати дистанційне супутникове зондування в рамках Європейської програми спостереження за Землею «Коперник»“, – коментує виконавча директорка Асоціації Ксенія Оринчак. 

За допомогою такого способу, зі слів Ксенії Оринчак, вчені вже виявили в Європі значні родовища кобальту, бокситів, берилію, вісмуту, галію, германію, індію, ніобію і бората. Шляхом внутрішнього видобутку Брюссель розраховує 2025 року забезпечити власним літієм виробництво акумуляторів в ЄС.

Особливе місце Комісія відводить списку критичних товарів, який вона, ґрунтуючись на двох основних параметрах — економічному значенні і ризиках поставок / пропозиції — переглядає кожні три роки (починаючи з 2011 р).

Експерти в ЄС аналізують кінцеві цілі використання сировини для промислового застосування, залежність, яка існує від імпорту, експортні обмеження в третіх країнах, можливості заміщення, а також оцінюють концентрацію пропозиції та частку попиту, яка покривається вторинною сировиною.

Такий підхід допомагає визначити потреби в інвестиціях, уточнити напрямки дослідження та інновації в рамках програм ЄС «Горизонт 2020», «Горизонт Європа», а також інших національних програм, зокрема, в чистині застосування нових гірничодобувних технологіях. Повною мірою це належать до економіки замкнутого циклу, промислової політики й розробки власних оцінок критичності“, – розповідає старший радник з питань політики ЄС “Новий кодекс України про надра” Володимир Головатенко.

Дотепер оцінки спиралися тільки на нещодавні, прогнози були відсутні. Вперше в рамках згаданого форсайт-дослідження Комісія оцінила майбутні ризики постачань. Актуальний список складається з 30 речовин і матеріалів. У 2011 році їх було 14, у 2014 році – 17, у 2017 – 20. Новими у 2020 році стали боксит, літій, стронцій і титан. Пропозиція багатьох критичних товарів значною мірою сконцентрована на кількох країнах.

“ЄС отримує 98% своєї потреби в рідкоземельних елементах з Китаю; 98% потреби в бораті — з Туреччини; 71% потреби в платині й ще більшу частку металів платинової групи (іридію, родію і рутенію) – з Південної Африки. Внутрішньоєвропейські постачання гафнію і стронцію в ЄС залежать від окремих компаній”, – коментує Ксенія Оринчак.

Шахти з видобутку CRM (графіт, літій, нікель, кобальт) і фабрики для виробництва акумуляторів; діючі вугільні шахти. Джерело: Critical Raw Materials Resilience

Одну з провідних ролей в реалізації Плану покликаний зіграти Європейський сировинний альянс, який має підвищити стійкість Євросоюзу в ланцюжку створення вартості рідкоземельних елементів і постійних магнітів, що мають життєво важливе значення для індустріальних екосистем, згаданих в Новій промисловій стратегії ЄС.

«Перед Європейським сировинним альянсом поставлено завдання усунути прогалини й уразливості в нинішніх ланцюжках постачання критичної сировини. Нова структура повинна гарантувати наявність в ЄС адекватних запасів і альтернативних джерел постачання, в разі несподіваних перерв у поставках, а також забезпечити тісні партнерські відносини між виробниками-постачальниками матеріалів і секторами їх споживання та залучення інвестицій в стратегічні розробки», – підсумував Володимир Головатенко.

Слід зауважити, що нова організація перебуває під управлінням однієї зі спільнот Європейського інституту інновацій та технологій – EIT Raw Materials, яке фінансується Комісією й об’єднує підприємства, університети та дослідників в галузі сировинних матеріалів. Важливо, що до Альянсу можуть приєднатися солідарні з його цілями компанії з третіх країн, в тому числі з України, так, як це зробила наша Асоціація.

Використані при підготовці матеріалу джерела:
1. Bobba, S., Carrara, S., Huisman, J. (co-lead), Mathieux, F., Pavel, C. (co-lead). Critical materials for strategic technologies and sectors in the EU. A foresight study. 2020. – Luxembourg: Publications Office of the European Union, European Commission, 2020. 100 p. doi: 10.2873/58081
2. Bulletin Quotidien Europe. 2020. September-November.
3. Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. Critical Raw Materials Resilience: Charting a Path towards greater Security and Sustainability. Brussels, 3.9.2020. COM. 2020 N 474 final.
4. Mitteilung der Kommission an das Europäische Parlament und den Rat. Die Rohstoffinitiative — Sicherung der Versorgung Europas mit den für Wachstum und Beschäftigung notwendigen Gütern. Brüssel, den 4.11.2008 KOM. 2008. N 699 endgültig.
5. Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. Europe’s moment: Repair and Prepare for the Next Generation. Brussels, 27.5.2020. COM. 2020. N 456 final.
6. Regulation (EU) 2017/821 of the European Parliament and of the Council of 17 May 2017 laying down supply chain due diligence obligations for Union importers of tin, tantalum and tungsten, their ores, and gold originating from conflict-affected and high-risk areas; Official journal. 2017. L 130, 19.5.

 

Поділитися на facebook
Facebook
Поділитися на twitter
Twitter
Поділитися на linkedin
LinkedIn

Схожі записи