Чи є в Україні нікель?

У епоху, коли ринок електрокарів завойовує все ширші горизонти, на зміну традиційній вуглецевій енергетиці приходить “зелена”, метали групи “battery elements” стають індикатором рівня розвитку країни. Одним із таких металів є нікель.

Нікель відноситься до групи важких кольорових металів і використовується в різних галузях індустрії, починаючи з виробництва легованої сталі і закінчуючи високотехнологічними розробками у медицині і електротехніці. Нікель – це елемент, який у природі існує у вигляді ряду оксидів, сульфідів і силікатів. Його важливість пояснюється унікальними властивостями: додавання нікелю у сплави підвищує їх міцність, зносостійкість, корозійну стійкість, підвищує тепло і електропровідність, покращує магнітні і каталічні властивості. У ряді галузей промисловості, наприклад, при виготовленні реактивних двигунів, сплави нікелю, незамінні. Це метал, який наразі визнано одним із найцінніших матеріалів, що видобувався у 20-21 століттях.

На сьогоднішній день видобутком і переробкою нікелевих руд займаються 22 країни світу. Лідерами галузі вже довгий час залишаються Росія (22-23%), Канада (17-18%), Австралія (10-11%) та Нова Каледонія (10-12%). До списку крупних виробників входять Індонезія і Куба. Руди найвищої якості добуваються на Філіппінах, у Новій Каледонії, Росії та Індонезії.

 

Джерело: d7-invdn-com.akamaized.net

 

Чи є нікель в Україні? Цей вид сировини належить до категорії Б – види мінеральної сировини, що на даний час в Україні видобуваються в обмежених обсягах, розвідані запаси родовищ невеликі або виснажені, нові родовища недостатньо вивчені, але потреба в таких видах сировини зумовлена зростом попиту і росту промисловості.

Власна мінерально-сировинна база нікелю в Україні представлена екзогенними родовищами силікатного нікелю кір вивітрювання Середнього Придніпров’я і Побужжя з вмістом нікелю 0,38-1,24%, тоді як у світі найбільше промислове значення мають родовища нікелю сульфідного типу.

Ще у 50-ті роки минулого століття геологами були виявлені і розвідані родовища силікатного нікелю в Кіровоградській і Дніпропетровській областях: 6 родовищ на Дніпропетровщині й 13 у Середньому Побужжі (західна частина Кіровоградської області).

Побузька група родовищ складається з шести родовищ – Пушківське, Липовенківське, Капітанівське, Деренюзьке, Грушківьке, Тернуватське, приурочені до кори вивітрювання ультрабазитів архейського віку. Тіла ультрабазитів розміром до кількох квадратних кілометрів поширені тут на площі близько 500 км2. Рудні поклади оконтурені при бортовому вмісті нікелю 0,5% і мінімальній потужності рудного тіла 1 м; мінімальний промисловий вміст становить 0,9%. Рудні тіла плащеподібної форми мають розміри за простяганням 200-2000 м, ширину 40-500 м, середню потужність 2,9-8,7 м. Глибина залягання рудних тіл від перших до десятка метрів .

Майже на всіх відомих об’єктах нікелеві руди містять промислові або близькі до промислових концентрації кобальту, а подекуди й заліза, і таким чином можуть розглядатися як комплексні прояви. На всіх родовищах нікелю підраховано запаси кобальту як супутнього компоненту.

 

Джерело: www.geo.gov.ua

 

Девладівська група родовищ (Середнє Придніпров’я) представлена чотирма родовищами, які розташовані на території Дніпропетровської області у межах Середньопридніпровського блоку УЩ – Девладівське, Карнаухівське, Сухохотірське та Тернівська пачка ультрабазитів.

Нікеленосність тут пов’язана з корою вивітрювання ультрабазитових масивів латеритного типу. Нікель у розрізі кори вивітрювання розподілений нерівномірно. Родовища являються комплексними.

Так на Девладівському родовищі  середній вміст нікелю становить 1,06-1,24%, а на окремих ділянках досягає 1,5-2%, вміст кобальту – 0,04-0,05%. Карнаухівське родовище залізо – кобальт – нікелевих руд характеризуються наступними вмістами металів: нікель – 0,94 %; кобальт – 0,088 %; залізо – 32,94 %. Кора вивітрювання серпентинитів і тальк-магнезитових порід Сухохутірського родовища характеризується вмістом у рудах нікелю – від 0,2 до 2,0%, кобальту – середній вміст 0,055%, заліза – середній вміст 24,3%. Серпентиніти Тернівської пачки ультрабазитів містять 0,22-0,25 Ni, 0,48-0,56% Cr2O3, 0,014-0,024% CoO.

На сьогоднішній Державним балансом корисних копалин України обліковуються запаси металічного нікелю за категоріями А+В+С1 у кількості 215,60 тис. т, а також за категорією С2 – 2,20 тис. т.

В Україні є певні перспективи пошуків і виявлення сульфідного мідно-нікелевого зруденіння. Поки виявлено і попередньо розвідано із застосуванням бурових робіт (пройдено 37 свердловин обсягом 15457 м) Прутівський рудо прояв, що пов’язаний з базит-ультрабазитовою інтрузією ранньопротерозойського віку на північному заході УЩ. За попередньою оцінкою, на цій ділянці можна прогнозувати відкриття родовища із запасами нікелю 210 тис. т, міді 95 тис. т, кобальту 8 тис. т і платиноїдів.

У Північно-Західному районі УЩ відомо ще кілька масивів основних і ультраосновних порід ранньопротерозойського віку, що належать до прутівського комплексу і перспективних на виявлення промислового кобальт-мідно-нікелевого зруденіння (Залізнянський, Кам’янський та ін.).

На УЩ відомо і ряд інших районів з інтрузіями базит-ультрабазитового складу і ще не вивчені гравітаційні максимуми, де можуть бути виявлені більші поклади мідно-нікелевих руд. Це насамперед Побужжя, Придніпров’я і Приазов’я, а також смуга максимумів, простежена на заході щита від смт Кодима в напрямку смт Шаргород і м. Хмельницький.

Чи добувають сьогодні нікель в Україні? На сьогоднішній день в Україні видано один спеціальний дозвіл №6141 від 15.09.2016 р. на видобування силікатних нікелевих руд ділянки Західно-Лащівська у Миколаївській області ТОВ “ВІП-ТРЕЙДЕР”  та один спеціальний дозвіл №4975 від 22.02.2019 р. на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою Прутівського міднонікелового рудопрояву у Житомирській області ТОВ “Кольормет України”.

Державною службою геології та надр України пропонується до виставлення на аукціон три об’єкти поліметалічного зруденіння: ділянка Железняки з рудопроявом Железняки у Житомирській області , Липовенківське родовище у Кіровоградській області , комплексна Сухохутірська ділянка тальк-магнезитових та поліметалічних руд у Дніпропетровській області.

Що не так? Як бачимо нікель в Україні все ж таки є. Проте разом з тим є і чимало проблем. І основна полягає в тому, що нікелеві руди України бідні. Експортувати таку руду у інші країни неможливо – її не будуть купувати. Єдине підприємство на території України, що здатне переробляти руди такого типу – Побузький феронікелевий комбінат працює повністю на імпортній сировині і належить  міжнародній компанії Solway Investment Group, відмовляється від переробки вітчизняної сировини. Комбінат використовує лише імпортну руду з вмістом нікелю 2,1-2,2 %. Руда завозиться морськими судами з Нової Каледонії, Філіппін, Південної Америки.

Ще одна проблема силікатні руди, на відміно мідно-нікелевих сульфідних, мало хто у світі збагачує. Але попит у світі на нікель є і він постійно зростає. Питання в тому чи скористається Україна можливістю стати гравцем на ринку рідкісних металів і чи можливо це взагалі?

Майбутній видобуток нікелевих руд в Україні тісно пов’язаний з технологіями їхньої переробки, які мають бути адаптовані до українських руд.

Проте є досить успішний світовий досвід і методи збагачення бідних нікелевих руд. Одним із таких методів є комбінований безвідходний спосіб переробки бідних силікатних нікелевих руд, який включає експрес-аналіз ядерно-фізичними методами, усереднення якості нікелевих руд, грохочіння і дроблення, пошматкову ядерно-фізичну сепарацію руд, з видаленням щільних мас гідрооксидів заліза і кремнезему з низьким вмістом нікелю, з подальшим розділенням отриманого матеріалу за крупністю на декілька продуктів, із яких одні направляють на традиційну металургійну переробку, а інші направляють на кучне бактеріально-хімічне вилуговування кремнезему за допомогою силікатних бактерій Silucius.

Тож на передній план поступово виходять не стільки обсяги запасів і вмісти корисних компонентів, а ефективні, сучасні технології їх вилучення і збагачення. І Україна має шанс зайняти цю нішу. Для цього потрібно всього небагато: фінансування досліджень у цьому напрямку, цілеспрямовані розвідувальні роботи на нікель і покращення інвестиційного клімату у сфері надрокористування шляхом реформування законодавства.

Малова Марина

Поділитися на facebook
Facebook
Поділитися на twitter
Twitter
Поділитися на linkedin
LinkedIn

Схожі записи