Геолог – людина майбутнього

Сьогодні мала змогу поспілкуватися з учнями Українського колежу ім. В. О. Сухомлинського – звичайно, агітувала молодих українців обирати професійних шлях у геології та добувній промисловості. Творча енергія та невпинне бажання моїх маленьких співбесідників розширювати горизонти дає надію, що, незалежно від кількості українців за наступним переписом, – ми будемо жити у кращій державі. Сподіваюся, мої слова знайшли відгук в серцях підлітків, адже саме геологи можуть розігнати той локомотив, за яким поїде добробут всієї держави.

Хоча у довгостроковій перспективі можливе істотне зниження попиту на деякі корисні копалини (особливо паливно-енергетичного блоку), цінність професії геолога буде лише рости. Адже поклади завжди зменшуються, їх стає все важче видобувати, а це означає, що якісна геологічна експертиза буде оплачуватися ще більше, а попит на професію геолога – ще вищий! З іншої сторони, це пропорційно призведе і до вищої конкуренції на ринку праці серед знавців наук про землю.

Проте лукавством буде сказати, що у довгостроковій перспективі професія геолога залишиться у сучасному її вигляді. Геологічна наука завжди була в авангарді цифрових технологій: безліч сучасних побутових технологій, без яких складно уявити життя, проходили «обкатку» саме на полях розвідки корисних копалин. У 2018 році профільну спільноту вразила новина – вперше родовище корисних копалин було знайдено штучним інтелектом, без допомоги людини. І розробником цієї унікальної технології є українець Роман Теслюк засновник стартапу Earth AI. Його технологія дозволила віднайти родовище свинцю та ванадію на території Австралії. Собівартість такого геологічного вивчення, за словами розробників, склала $11 тис. – замість декількох мільйонів за традиційними методами вивчення.

На жаль, цей кейс, як і багато інших, не є закономірністю, не є результатом сталого функціонування системи підготовки фахівців. Цей кейс – результат наполегливої праці однієї людини, для якої соціальні реалії України були скоріш стримуючим фактором, ніж точкою росту. Однією з цілей НАДПУ я вбачаю зміну такого стану речей – таланти мають право на всебічну підтримку суспільства. Наскільки видатними можуть бути наші досягнення у науках про землю, якщо галузь оновиться сотнями натхненних та допитливих очей, у які я дивилася сьогодні.

Добувна промисловість – не атавізм позаминулого сторіччя, а є високотехнологічною, динамічною галуззю економіки. Деякі кажуть, що чим більше держава отримує прибутків від корисних копалин, тим більша вірогідність потрапити у «ресурсне прокляття», коли економіка не розвивається, живучи за рахунок сировинної ренти. Перефразовуючи професора Преображенського, прокляття не в ресурсах, а в головах. Якщо спрямовувати такі кошти на розвиток людського капіталу та створення інвестиційних можливостей – прокляття перетворюється на велике благо.

Поділитися на facebook
Facebook
Поділитися на twitter
Twitter
Поділитися на linkedin
LinkedIn

Схожі записи

Метал, що несе світло. Світовий ринок міді та втрачені можливості України.

Україна надзвичайно багата на руди металів, що дозволяє нам будувати диверсифіковану та різногалузеву економіку, що б відповідала надсучасним ринковим тенденціям.

Читати далі

Чи стане Україна другим Катаром? Про перспективи шельфової розробки нафтогазових родовищ.

Кожного разу, після зміни влади в Україні, наші громадяни стають свідками грандіозних обіцянок, які стосуються енергетичної  галузі. Країні критично не

Читати далі