ГІРНИЧІ “ПІДПРИЄМСТВА-ПРИВИДИ” – ЧИ Є У НИХ ШАНС НА ВІДРОДЖЕННЯ?

З чого починається “життя” наприклад, кар’єру? І що відбувається чи має відбуватися після його відробки? По-суті, народження гірничодобувного підприємства починається зі складання проекту його відробки, отримання гірничого відводу, отримання дозволу на роботи підвищеної небезпеки, закупівлі обладнання і так далі. Потім тривають підготовчі і розкривні роботи: перша тонна руди, вихід на проектну потужність і подальша гірничодобувна діяльність.

Life of mine (LOM) – міжнародне визначення строку служби гірничодобувного підприємства, тобто воно дає відповідь на питання: “скільки років працюватиме той чи інший гірничий об’єкт”. Весь LOM кар’єру передбачений в проекті розробки, завершальною частиною якого має бути рекультивація. Тобто,комплекс робіт, спрямованих на відновлення продуктивності та господарської цінності кар’єрів, а також на поліпшення умов навколишнього середовища. 

 

Фото Тахтаївського кар’єра у Полтавській області. Автор: Марина Малова

 

Інакше кажучи, всі гірничодобувні підприємства після закінчення строку служби мають бути рекультивовані. Проте, це роблять незавжди.  Мова йде про, так звані, “підприємства-привиди” – не повністю відроблені щебеневі кар’єри, кар’єри блочного каменю і буту та інших видів нерудної сировини.

Такі кар’єри виявляють собою невтішне видовище. Зазвичай, вони затоплені, часто разом з кар’єрною технікою – бульдозерами, екскаваторами, навантажувачами. Вся виробнича інфраструктура іноді не просто порушена, але й, банально, розкрадена. 

Як правило у таких гірничодобувних підприємств через численні порушення спочатку зупиняють, а потім анулюють спеціальний дозвіл на видобування. І виникає досить патова ситуація. Колишній надрокористувач вже не може претендувати на родовище, а новому брати таке “щастя”, ще й через аукціон, немає вигоди. Адже кількість залишкових запасів у таких кар’єрах нерентабельна для подальшого відновлення і освоєння.

Наприклад, для щебеневого кар’єру рентабельним для освоєння являються запаси від 5000 тис. т. А залишки запасів у неповністю відроблених кар’єрах в більшості випадків складають менше 2000 тис. т. 

За даними ДНВП “Геоінформ України” таких підприємств в Україні більше тисячі. Іншими словами – на Державному обліку запасів родовищ корисних копалин обліковуються запаси, які ймовірніше, ніколи не будуть видобуті. А найголовніше – кар’єри не рекультивовані.

Чи є у таких кар’єрів другий шанс? При існуючій законодавчій базі надрокористування – майже ні. Але він може бути знайдений. Часто такі кар’єри можна дорозвідати, наростити запаси і тим самим отримати інвестиційно привабливий об’єкт. 

Такий підхід потребує законодавчого регулювання. Спрощення доступу до таких надр. Можливо, отримання дозволу на користування надрами без аукціону. Крім того, необхідно вирішити в правовому полі: “що робити з залишковими запасами?” Списувати їх з балансу, як нерентабельні і брати їх в новий дозвіл на геологічне вивчення чи передбачити окрему процедуру для їх передачі новому надрокористувачу. 

Питання складне. НАДПУ вважає, що його вирішення однозначно матиме позитивні економічні, екологічні і соціальні наслідки: запаси корисних копалин відпрацьовані, Life of mine підприємств продовжено, створені нові робочі місця, відроблені кар’єри будуть рекультивовані.

 

Поділитися на facebook
Facebook
Поділитися на twitter
Twitter
Поділитися на linkedin
LinkedIn

Схожі записи