Хто інвестує у добувну галузь України?

Джерело: AMM

Верховна Рада 5 червня утворила Тимчасову спеціальну комісію з питань захисту прав інвесторів. За відповідний законопроект №2601 проголосували 319 народних депутатів.

Метою діяльності Комісії визначено захист прав інвесторів, розроблення необхідних для цього законодавчих ініціатив, налагодження парламентського співробітництва з бізнес-асоціаціями та профільними структурами для створення безперешкодних умов для залучення іноземних інвестицій. За рік своєї роботи комісія має кардинально змінити правила поведінки влади стосовно бізнесу.

“Сьогодні, під час економічної кризи, спричиненої коронавірусом у всьому світі, інвестиції потрібні нашій країні, як повітря. Не кредити, не МВФ, а саме інвестиції – зовнішні і внутрішні – врятують економіку нашої країни. Залучення інвестицій має бути пріоритетом усіх гілок влади”, – сказала голови комісії нардеп Янченко.

Ми, як Асоціація, переконані: однією з найпривабливіших сфер для довгострокового, в тому числі міжнародного інвестування в Україні (як у країни, яка лідирує у Європі за запасами і різноманітністю мінерально-сировинної бази), має стати видобувна промисловість.

Декілька фактів. За 9 місяців 2019 року загальні капітальні інвестиції у добувну промисловість збільшились на 34% (https://cutt.ly/ZyMKsv2).

За даними Держстату, торік прямі іноземні інвестиції в акціонерний капітал сектору добування газу та нафти зросли на 31,2%, або до 102,4 млн доларів, сектору добування вугілля – на 11%, або до 58,03 млн доларів (https://cutt.ly/LyM9PBh).

У секторі «надання допоміжних послуг в сфері добування нафти та газу» Держстат також зафіксував зростання ПІІ – від 8,1 млн доларів до 19 млн доларів.

Загалом інвестувати у видобувні підприємства України іноземні компанії розпочали ще у 2000‑х роках. Тоді ж визначилися найбільш привабливі об’єкти – нафта і газ, вугілля, золото, залізні і марганцеві руди, поліметали, уран та деякі види нерудної сировини, а також сформувались основні гравці видобувного сектору нашої держави як з вітчизняним, так і з іноземним капіталом.

Підприємства з іноземними інвестиціями. Однією з найбільш інвестованих галузей видобувної промисловості в Україні є традиційно вуглеводні. На сьогоднішній день у державі працює ряд нафто- і газовидобувних компаній з іноземним капіталом.

 Cadogan Petroleum – Британська незалежна нафтогазовидобувна компанія, яка має активи в Україні з 2006 року. За останні роки компанія переорієнтувалася зі сходу на захід країни, де знайшла сприятливіше середовище для інвестицій. Зараз займається геологічним вивченням, розробкою та видобутком вуглеводнів на ділянках, що розташовані в Західній Україні, а саме на Львівщині. За 11 років діяльності Cadogan Petroleum інвестувала в Україну близько 4 млрд грн. Майже 10% від цієї суми, близько 380 мільйонів гривень, було витрачено в Західній Україні торік (https://cutt.ly/2yMKC1z).

СП „Полтавська газонафтова компанія” є успішним українсько-британським інвестиційним проектом у нафтогазовій галузі України. Була створена у 1994 році. Засновнкиами компанії виступили британська нафтогазова компанія «JP Kenny Exploration & Production Ltd.» (далі – JKX Oil & Gas) і два українських підприємства – «Полтавагазпром» та «Полтаванафтогазгеологія» (https://cutt.ly/Uy1ix13).

У 1995 році JKX Oil & Gas успішно виходить на Лондонську фондову біржу, зібравши £ 41 млн. За 25 років роботи виплатили $ 900 млн податків. За 2018 рік – 1 млрд грн (549 млн грн ренти, 27,4 млн грн з якої направлено в місцеві бюджети) (https://cutt.ly/0y1ifwA).

Smart Energyгрупа компаній, яка працює в нафтогазовій галузі України. Представлена британською компанією Regal Petroleum (з 29 травня здійснює діяльність під назвою Enwell Energy plc.) з активами в Полтавській і Харківській областях. За період з 2014 року компанії групи Smart Energy направили до бюджетів різних рівнів майже 6 млрд грн податків. Компанії групи Smart Energy керуються принципами взаємовигідної співпраці з представниками районних органів влади та місцевими жителями в реалізації соціальних заходів і значущих інфраструктурних проектів регіонів присутності. Тільки за 2019 рік Smart Energy виділила майже 3,3 млн гривень соціальних інвестицій.

Другою за інвестиційною привабливістю галуззю являється залізодобувна галузь.

АрселорМітал розпочала свою діяльність в Україні у 2007 році з купівлею  ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг» і створенням ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». За період з 2006 по 2015 рр. компанія АрселорМіттал інвестувала більше 2 млрд. доларів США (інвестиційні та операційні вкладення), що набагато більше, ніж необхідні 500 млн. доларів США згідно з угодою купівлі-продажу. До кінця 2020 року компанія має намір інвестувати ще 1,2  – 1,5 млрд. доларів США (https://cutt.ly/JyMLaEB).

У шахтоуправлінні ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» здійснюється видобуток пластових залізних руд Криворізького залізорудного басейну підземним способом. Основними видами продукції шахтоуправління є агломераційна руда з вмістом заліза не нижче 53,5% і некондиційна фракція рудної маси (доменний шматок) із вмістом заліза не нижче 34%. До складу шахтоуправління ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» входять такі підрозділи:

♦ Шахта ім. Артема

♦ Шахта «Прохідницька»

♦ Гірничий цех

♦ Дробильно-сортувальна фабрика

Проектна потужність шахтоуправління ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»:

– агломераційна залізна руда – 1600 тис. т на рік;

– сира руда іншого видобутку – 150 тис. т на рік (https://cutt.ly/gyMLkNz).

Ferrexpo Plc – 05 червня 2007 року компанія Ferrexpo Plc, основним активом якої є ВАТ «Полтавський ГЗК», що розробляє Єристівське родовище залізистих кварцитів, перша серед українських підприємств розмістила акції на Лондонській фондовій біржі. За результатами первинного розміщення 25% своїх акцій Ferrexpo залучила близько 457 млн. амер. дол. Це IPO досі вважається найбільшим і вдалим первинним розміщенням акцій української компанії. У 2012 році Ferrexpo інвестувала 1,7 млрд. грн у модернізацію ГЗК (https://cutt.ly/UyMLWAi).

Значну частину іноземних інвестицій приваблюють нерудні корисні копалини.

VESCO Limited компанія, що є 100% власником акцій групи глиновидобувних підприємств VESCO. Акціонером компанії є компанія SCM, що бере участь в управлінні глиновидобувними підприємствами через представників UMG Investments, що входять в склад наглядової ради VESCO.

VESCO – група глиновидобувних підприємств ПрАТ Веско, ПрАТ Дружківське рудоуправління, ПрАТ Огнеупорнеруд, що входять до глиновидобувного напрямку UMG Investments. Є одним з провідних  виробників на ринку глин в Україні та  входить у групу світових лідерів з виробництва та експорту білих пластичних глин. Технічне оснащення та сучасні технології виробництва дозволяють виконувати повний виробничий ланцюжок – від видобутку сировини до виробництва напівфабрикатів і готової продукції. Виробнича потужність підприємств компанії становить 3 млн тонн на рік. Продукція експортується до понад 25 країн світу.

Інвестиції ПАТ «Веско» пов’язані з модернізацією виробництва, покращенням контролю якості, залученням нових площ під розвідку і експлуатацію. Так, у 2012 році VESCO ввело в експлуатацію новий розкривний комплекс у рамках п’ятирічної програми технічного переозброєння (2009-2013 рр.). Інвестиції в проект склали більше 50 млн. гривень. У 2019 році модернізувало Вимірювальну лабораторію ПАТ «Веско», яка вийшла на новий рівень з дослідження хімічного, гранулометричного, мінералогічного складу глини, змінення її лінійних розмірів в сушці і випаленні. Інвестиції в нове обладнання і навчання персоналу склали понад 2 млн доларів. У 2018 році компанія VESCO ввела в експлуатацію 2 нові розкривні групи. Інвестиції в проект склали понад 100 млн. грн (https://cutt.ly/yyMBOJL).

Серед вітчизняних компаній можна відзначити: по залізній руді і коксівному вугіллю – «Метінвест», по кам’яному вугіллю – «ДТЕК «Павлоградвугілля», по графіту – TОВ «ЗАВАЛЛІВСЬКИЙ ГРАФІТ», по нафті – Burisma Group, ДТЕК «Нафтогаз», «Геоальянс», «Укргазвидобування».

Окремо слід відзначити вітчизняну титанову галузь. Флагман української титанової галузі компанія «Велта» розробляє Бирзулівське родовище ільменіту з 2007 року, у 2011 році було збудовано гірничо-збагачувальний комплекс з видобутку та переробки ільменітових руд. Загальний об’єм інвестицій в будівництво склав 122 млн. доларів. Наступним кроком являється введення в експлуатацію Лікарівського родовища ільменіту та відкриття нового ГЗК номінальною потужністю 110 тис. тон ільменітового концентрату на рік. Капітальні інвестиції на будівництво складуть близько $30 млн.

Крім того «Велта» на сьогоднішній день чи не єдина компанія в Україні, що інвестує у власні наукові розробки. З 2017 року створено науково-дослідницький центр Velta RD Titan, що працював над вивченням нових підходів отримання титанових матеріалів. У травні 2020 року ТОВ ВКФ «Велта» відкрила другий науково-дослідницький центр Velta Titanium Metal (м. Київ). Мета нової дослідницької лабораторії – виробництво і тестування готової продукції з доступного титану, який компанія отримує за власною технологією.

Крім того, «Велта» постійно інвестує у розвиток регіону, у якому працює. Загальна сума соціальних інвестицій склала 30 млн. грн. Загальний обсяг сплачених податків у бюджети різних рівнів перевищує 250 млн. грн.

Підсумуємо. Загалом мінерально-сировинна база України – одна з найбагатших у світі за номенклатурою корисних копалин (117 видів) – представлена паливними (вугілля, нафта, газ, горючі сланці, торф), металевими (залізо, марганець, нікель, титан, уран, хром, золото) та неметалевими (кам’яна сіль, каолін, вогнетривкі глини, цементна сировина, флюсові вапняки тощо) корисними копалинами. У надрах України виявлено понад 20 000 родовищ і проявів з 117 видів корисних копалин, з яких близько 8 700 родовищ мають промислове значення і враховуються Державним балансом запасів корисних копалин. Понад 3 000 родовищ з 99 видів корисних копалин освоєно промисловістю.

Як бачимо, наявні запаси корисних копалин дозволяють забезпечити роботу добувної промисловості на десятки років.

НАДПУ щиро сподівається, що діяльність новоствореної Комісії з питань захисту прав інвесторів буде продуктивною, прозорою і справедливою, що в найближчому майбутньому дозволить вивести Україну на новий рівень розвитку, як країни з привабливим інвестиційним кліматом, де права відповідальних і законослухняних інвесторів будуть неухильно дотримуватись.

 

 

Поділитися на facebook
Facebook
Поділитися на twitter
Twitter
Поділитися на linkedin
LinkedIn

Схожі записи

Угода про розподіл продукції. Основи функціонування інструменту збільшення видобутку.

В умовах критичної залежності України від імпортних постачань енергоносіїв (на даний момент можна сказати, що внутрішній видобуток забезпечує лише половину

Читати далі

Природа «нового сировинного суперциклу»: час стриманого оптимізму для України

Постковідні часи є гарним моментом для рефлексій щодо майбутнього української економіки, стабільність якої критично залежить від цінової кон’юнктури сировинних товарів.

Читати далі