Метал, що несе світло. Світовий ринок міді та втрачені можливості України.

Україна надзвичайно багата на руди металів, що дозволяє нам будувати диверсифіковану та різногалузеву економіку, що б відповідала надсучасним ринковим тенденціям. Питання лише в одному – чому руди світового металу номер 2 залишаються драйвером економічного зростання лише на папері?

Глобальна сировинна економіка вже давно стала конкурентним полем боротьби між невеликою кількістю країн та добувних компаній. Особливо помітно це на ринках основних руд металів: залізної, титанової, уранової та алюмінію. Для успішної конкуренції, коли геологорозвідка та початок виробничого процесу потребують величезних капіталовкладень, маленькі компанії вимушені займатися розробкою таких руд, як золото, тантал, літій та інших рідкісноземельних елементів.

Особливе місце в цьому переліку займає мідь. Мідна руда посідає друге місце в світовій торгівлі металевими корисними копалинами. На найбільших біржових майданчиках світу позиції міді так само широко представлені, як і залізна руда та нафта, хоча обсяги видобутку, виміряні в тоннах, значно менші. Показники цін на мідь, засновані на ф’ючерсних контрактах, тобто які торгуються на кілька місяців наперед, вже давно стали індикатором здоров’я економіки та показником для наукового прогнозування економічного зростання.

Україна

На території України розвіданих родовищ міді немає, але відомо більш ніж 150 рудопроявів, і деякі з них можуть розглядатися як потенційні родовища. Основними міднорудними районами є Волино-Подільська плита, Прип’ятсько-Дніпровсько-Донецький авлакоген та Український щит.Про поклади самородної міді на Волині та Поліссі геологи повідомляли й раніше. Свого часу польські геологи вважали досить привабливою ділянку поблизу сіл Великий і Малий Мидськ (назви сіл уже про щось говорять) у Костопільському районі Рівненщини і протягом 1927—1937 років проводили там дослідження. Нині пошуки міді ведуть у смузі, що простяглася від Славути на Хмельниччині через усю Рівненщину до Рафалівки і далі до Камінь-Каширського, що у Волинській області. За попередніми підрахунками, ресурси цього металу в окремих покладах поблизу Рафалівки можуть сягати 600 тисяч тонн у перерахунку на чисту мідь.

Нашим сусідам-полякам, яким з покладами цього металу неабияк пощастило (за його видобутком вони посідають перше місце в Європі), мідну сульфідну руду доводиться видобувати шахтним методом із глибини 970-1200 метрів. Побіжно з міддю поляки отримують ще й 500 кілограмів золота та 100 кілограмів платини та платиноїдів щорічно, отримуючи значний додатковий економічний ефект. Тож, якщо буде прийняте рішення про промисловий видобуток міді на Рівненщині, цілком вірогідно, що водночас Україна отримає ще й поліське золото.

Нажаль, розробка поліської міді залишається однією з нереалізованих інвестиційних казок при кожній зміні уряду в Україні. В 2007 році Президент України Віктор Ющенко анонсував початок спільного проекту з однією з найбільших галузевих видобувних компаній – «Польською міддю». Проект передбачав створення на Волині сучасного високотехнологічного виробничого комплексу за європейськими стандартами, що буде охоплювати всі етапи: від дослідницької роботи до виробництва конкурентноздатної продукції. Але тоді все так і лишилося словами.

За десять років – у 2017 – губернатор Волинської області Ігор Палиця повідомляв про потенційних інвесторів з Китаю, Польщі та Канади, які були готові вкласти значні суми, щоб видобувати мідь на території Ратнівського району. Перші свердловини показали залягання корисної копалини на глибині до 500 метрів, 60 метрів продуктивного горизонту. Там виявивився рудопрояв саморідної міді з вмістом більше 1% у породі. Але далі проект не пішов.

Флагманом мідної промисловості України до 2014 року був  Артемівський завод з обробки кольорових металів (АЗОКМ) – єдиний в Україні виробник плоского і круглого прокату з міді і її сплавів. Виробничі потужності заводу дозволяли випускати мідний, латунний, мідно-нікелевий прокат і напівфабрикати. В середньому обсяг виробництва АЗОКМ складав понад 48,5 тис. т готової продукції в рік, що становило більшу частину в загальному виробництві мідної підгалузі, обсяги якої становлять 65-80 тис. т продукції з міді і мідних сплавів на рік. Приблизно 80-85% продукції, що вироблялася на заводі, поставлялася на внутрішній ринок, на відміну від більшості підприємств галузі, що є в основному, експортно-орієнтовними. Серед них можна виділити такі підприємства, як ТОВ «Катех-Електро» – одного з основних виробників кабельної продукції в Україні, ТОВ СП «Панком-Юн» – на базі якого налагоджено виробництво катодної міді, ДП «Донецьквторкольормет», ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів», АОЗТ «Втормет», СП «Техноскрап», ТОВ «Екометал», ТОВ «Бона».

 

Виробництво мідної катанки

 

Українські підприємства в січні-серпні 2019 року наростили імпорт міді і мідних виробів у вартісному вираженні на 50,9% в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року – до $54,330 млн. Згідно митної статистики, оприлюдненої Державної фіскальною службою України у вівторок, експорт міді та мідних виробів за вісім місяців зріс на 72,3% – до $81,779 млн. У серпні-2019 міді та мідних виробів було імпортовано на суму $6,882 млн, експортовано – на $8,959 млн.

 ДОВІДКА

За даними Геологічної служби США (USGS), світові запаси міді на даний час складають близько 830 млн. тонн, а розвідані і прогнозні ресурси міді оцінюються приблизно в 2,1 і 3,5 млрд. тонн відповідно. Остання цифра не враховує величезну кількість міді, виявленої в глибоководних океанічних конкреціях, а також в масивних сульфідах на суші і під водою. Поточні та майбутні можливості геологічної розвідки дозволяють безперервно коригувати дані про світові мідні ресурси в бік збільшення. З 1950 року запаси міді в середньому завжди становили 40 років, а кількість розвіданих ресурсів – ще більше (дані USGS). Крім того, вторинна переробка, інновації і безупинна розвідка корисних копалин дозволяють нам бути впевненими в доступності міді у довгостроковій перспективі. Незважаючи на збільшений попит на мідь, що видобувається з руди, оцінка її запасів збільшилася, зараз в світі більше ресурсів доступною міді, ніж будь-коли в історії. У період з 2008 по 2018 р в світі було видобуто 197 млн. тонн міді. Однак, за той же період оцінка запасів збільшилася на 280 млн. тонн.

 

Видобуток чілійської мідної руди на об’єкті Antofagasta

 

Найбільшими продуцентами міді в 2019 році були Чилі (34,1 %), Перу (7,9 %) і США (6,9 %). Питома вага 12-ти країн-продуцентів міді, в число яких, крім названих вище, входять Австралія, Індонезія, Китай, Росія, Канада, Замбія, Польща, Казахстан і Мексика, становить 85,8 % світового виробництва копальневої міді.

 

Світове виробництво міді за країнами. Джерело: Statista

Георгій Попов

 

 

           

Поділитися на facebook
Facebook
Поділитися на twitter
Twitter
Поділитися на linkedin
LinkedIn

Схожі записи

Уряд звільнив заступника Міністра енергетики та захисту довкілля Володимира Головатенка

У середу, 13 травня Кабінет Міністрів України прийняв рішення про звільнення Володимира Головатенка, заступника Міністра енергетики та захисту довкілля України. 

Читати далі

НАДПУ стала учасником засідання круглого столу, присвяченого реформі державного екологічного контролю

У четвер, 30 липня,  НАДПУ стала учасником засідання круглого столу, що був присвячений РЕФОРМІ ДЕРЖАВНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО КОНТРОЛЮ. Порядок денний складався

Читати далі