Мікро,малі та середні підприємства у видобувній промисловості

Інтерес Європи до України як до стратегічного партнера у критичній сировині нарешті вималювався у конкретний план дій. Днями Україна підписала з ЄС Меморандум про стратегічне партнерство у сировинній галузі та домовилась про дорожню карту з реалізацї першочергових кроків. Тепер постає важливе питання: Тож, які можливості має Україна у сфері поставок критичної сировини? Та які вітчизняні підприємства здатні забезпечити повний ланцюжок поставок до ЄС?

Насправді, коли мова заходить про гірничодобувну галузь, на думку спадають великі, потужні підприємства і корпорації, світові і вітчизняні гіганти промисловості. Проте, судячи, зі статистики саме малі та середні підприємства складають основу розвинених економік. Наприклад у країнах ЄС – 90 % від усіх підприємств становлять мікро, малі та середні підприємства ( далі – ММСП).

Це питання ще у середині квітня було розглянуто на онлайн-семінар, який відбувся за сприяння Європейської Економічної Комісії Організації Об’єднаних Націй (ЄЕК ООН). Захід був присвячений презентації звіту “Методичні рекомендації та найкращі практики для мікро-, малих та середніх підприємств (ММСП) для забезпечення стійкості та прогресу на шляху до циркулярної економіки в галузі сталого управління ресурсами та ланцюгів постачання критичної сировини в Україні”. І він був розроблений головою Державної комісії по запасах України (далі – ДКЗ), професором Рудько Георгієм Іллічем та колективом ДКЗ. У звіті піднімаються питання про роль та можливості ММСП у сфері видобутку корисних копалин, зокрема критичних, їх переробки та виготовлення продуктів із високою доданою вартістю.

Джерело: www.unisegproducts.com

Які ж реалії роботи малого та середнього бізнесу у видобувній сфері нашої країни, ніші, які вони займають у секторі видобутку і переробки корисних копалин та умови їх успішного розвитку? Ми спробували розібратись.

Роль ММСП в економіці України та видобувній сфері 

ММСП в економіці України забезпечують близько 64% доданої вартості, 81,5% зайнятих працівників та 37% податкових надходжень. Мікро-, малі та середні підприємства становлять більшу частину (91%) у структурі спілки українських підприємців, яка була створена для розвитку сприятливого бізнес середовища в Україні.

Основна сфера діяльності таких підприємств охоплює торгівлю, консалтинг, маркетингові та рекламні послуги, небанківські фінансові послуги, виробництво обладнання, меблів та машинобудівництво, сфера послуг, HoReCa (Hotel, Restaurant, Catering), галузь будівництва та архітектури, ІТ-компанії, освітні послуги, логістику.

Що ж стосується гірничодобувної галузі, то  це в основному роботи суміжні з галуззю або взагалі непрямі. До них відносяться обслуговування діяльності добувних підприємств – від пошуку та розвідки родовищ корисних копалин до забезпечення роботи діючого кар’єру:

  • Науково-технічні послуги з розвідки і геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин, проектування роботи гірничих підприємств, геолого-маркшейдерського, геодезичного, екологічного супроводу видобувних робіт;
  • Надання в оренду та забезпечення перевезень вантажів та видобутої корисної копалини у кар’єрі та в межах України;
  • Проведення бурових і буро-вибухових робіт;
  • Надання послуг з видобутку корисних копалин;
  • Забезпечення робіт з погашення кар’єрного пилу, відкачки кар’єрних вод;
  • Побутові послуги з обслуговування робочого персоналу: прання спецодягу, забезпечення обідів, надання медичних послуг, перевезення робітників.

Тільки за КВЕД 09.90 надання допоміжних послуг у сфері добування корисних копалин і розроблення кар’єрів, у нашій державі зареєстровано близько 208 ММСП з кількістю робочого персоналу від 10 до 250 чоловік. Та більше 7000 компаній, серед яких більшість – малі та середні підприємства, що займаються наданням послуг у сфері інжинірингу, геології та геодезії, технічного консультування у цих сферах.

Джерело: zuvp.com.ua 

Крім того, ряд малих та середніх підприємств займаються прямим видобутком корисних копалин переважно місцевого значення: будівельних пісків, суглинків у якості цегельно-черепичної сировини, вапняків у якості випалу на вапно, сапропелів та деяких видів корисних копалин загальнодержавного значення: щебню, каменю будівельного та блочного, вапняків у якості цементної сировини, глин, бурштину та бішофіту.

Як бачимо ММСП займають досить солідний сегмент ринку добувної галузі, забезпечуючи повний цикл робіт гірничих підприємств. А що ж у випадку критичної сировини?

Перспективи ММСП у секторі видобутку та постачання критичної сировини

У звіті “Методичні рекомендації та найкращі практики для ММСП для забезпечення стійкості та прогресу на шляху до циркулярної економіки в галузі сталого управління ресурсами та ланцюгів постачання критичної сировини в Україні” (далі – Рекомендації) детальна увага приділена методиці визначення поняття критичної сировини в сучасних умовах України, визначені перспективні напрямки розвитку сектору критичних надр, у тому числі щодо Європейської співпраці з налагодження  видобутку та постачання за переважною більшістю елементів, в таблиці критичних для Європейського союзу позицій (Study on the EU’s list of Critical Raw Materials (2020) Final Report).

Це такі елементи, як  стибій, барит, берилій, вісмут, бор, кобальт, коксівне вугілля, плавиковий шпат, галій, германій, гафній, важкі та легкі рідкісноземельні елементи, магній, елементи платинової групи, титан, прояви чи родовища яких є в Україні.  Як відомо, геологічна будова цих родовищ досить складна, розвідувальні роботи більшості зупинились на стадії пошукових, пошуково-оцінювальних та попередніх розвідувальних робіт, були проведені ще у середині-кінці ХХ століття і не поновлювались. Видобування таких корисних копалин як і їх переробка вимагають використання новітніх технологій, що на даний час у нашій державі відсутні. А все вище сказане разом – значних фінансових ресурсів, яких у ММСП, як правило не має.

Проте є додаткові можливості  у секторі виробництва і постачання деяких видів критичної сировини із вторинних джерел. Наприклад:

  • Із териконів (відвали вугільних шахт) можна вилучати до 24-46% вугілля тих марок, видобування яких велося на вугільному підприємстві; рідкоземельних елементів: галію, ітрію, цирконію, скандію, германію, концентрація яких у відвальній породі становить в середньому 230-260 г/тонну;
  • Золи та золошлаки ТЕС і ТЕЦ є джерелом сполук заліза, алюмінію, хрому, нікелю, марганцю та інших хімічних елементів (наприклад, ванадію, германію, галію), є цінною адсорбційною сировиною, яка ефективна для очищення та переробки побтових і промислових стоків;
  • Шлами “Миколаївcького глиноземного заводу” (МГЗ) та відходи “Запорізького титано-магнієвого комбінату” (ЗТМК), являються джерелом скандію; на тому ж самому МГЗ освоєна технологія супутнього виробництва галію;
  • При переробці відпрацьованих батарей (портативних, побутових промислових та автомобільних) можна отримувати стибій, кобальт, природний графіт, індій, лантан, церій, літій та графіт.

Однак, тут також потрібно вирішити ряд принципових питань. Насамперед встановити правовий статус техногенних об’єктів, спростити отримання дозволів на їх переробку, вкладати кошти у розробку власних технологій з їх ефективної і безпечної утилізації. Це відкриває нові можливості для ММСП у сфері малого винахідництва, документального супроводу проходження дозвільного процесу, геологічного вивчення техногенних об’єктів, технічної підтримки та застосуванні ІТ-технологій для забезпечення видобувного та переробного процесу.

Як ММСП не проґавити шанс зайняти свою нішу у секторі критичної сировини і продуктів її переробки?

Малий та середній бізнес грають ключову роль у вітчизняній економіці. Характеризуючись підвищеною мобільністю, він здатен до миттєвого реагування на зміни у запитах ринку, схильний  до прийняття швидких рішень (відсутній ланцюжок проміжних керівників), проте разом з тим він найбільш вразливий до кризових змін та загального економічного клімату в країні.  Криза, пов’язана з пандемією COVID-19 це довела. Водночас ця ж сама криза викликала необхідність у розвинутих економік світу децентралізації постачання критичної сировини та обходу монополії окремих країн (передусім Китаю) на значну частину критичної сировини. Євросоюз вбачає в Україні стратегічного партнера у цьому напрямку. І це нагода, якою наша держава неодмінно має скористатися.

Рекомендаціями (ст. 71-76) визначені ряд організаційних заходів, що стосуються налагодження внутрішньої роботи ММСП, які включають:

  • забезпечення безпеки і здоров’я працівників, що дорівнює безперервному функціонуванню бізнесу;
  • розробку нових стратегій безперервності бізнесу, що передбачають відстеження короткострокової ліквідності, оцінку фінансових ризиків, створення внутрішнього резервного фонду, відстеження факторів ризику;
  • налагодження ефективного прозорого діалогу з зацікавленими особами: споживачами, постачальниками, підрядниками, кредиторами, інвесторами;
  • пошук співпраці з профільними асоціаціями, спілками, навчальними організаціями. Адже саме вони вносять вирішальний вклад у захист ММСП від шкоди і конфліктів з державними органами за допомогою порад та інформаційної підтримки.

Однак, жодна ініціатива не може бути повністю реалізована без виваженої та грамотної державної політики.  З метою впровадження протягом 2020 – 2022 років комплексної системи нових можливостей стабілізації та сталого розвитку економіки України постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 № 534 затверджено “Державну програму стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на 2020–2022 роки”.

Вона передбачає реалізацію заходів підтримки малого та середнього бізнесу, спрямованих на: забезпечення доступу до фінансів і ринків збуту; створення інфраструктури розвитку малого та середнього бізнесу.

Залишається сподіватися, що Програма таки буде реалізована. Як і продовжиться реформування сфери надрокористування, її діджиталізація, створення умов для розвитку малого надрокористування (спрощення надання дозволів на розробку корисних копалин місцевого значення), розгляд можливості надання так званих старательських та соціальних ліцензій на певні види корисних копалин (за прикладом Австралії), підвищення кількості і якості геологорозвідувальних робіт шляхом збільшення державного фінансування та надання наскрізних дозволів на розвідку з можливістю видобування, лібералізація обігу прав на користування надрами.

Хоча положення, викладені у звіті ДКЗ носять здебільшого рекомендаційний характер, проте вони базуються на комплексному експертному аналізі усіх аспектів сектору корисних копалин, у тому числі критичної сировини України і можливостей ММСП у ньому, як одного з рушіїв розвитку гірничодобувної промисловості нашої держави.

 

Марина Малова, спеціально для НАДПУ.

Поділитися на facebook
Facebook
Поділитися на twitter
Twitter
Поділитися на linkedin
LinkedIn

Схожі записи