Мільярди з надр: куди йдуть гроші з ренти, спрямовані в Держбюджет і чому їх скоро зовсім не стане?

Понад 40 мільярдів гривень — це сума, яка у 2019 році надійшла в бюджет, як рента з видобутку корисних копалин. Якщо бути точною, то офіційна цифра – 41,2 млрд (це дані ДПС, які нам люб’язно надали у відповідь на запит). Багато це чи мало, — запитаєте, мабуть, ви? А давайте порівняймо.

Приміром, це приблизно стільки ж, скільки у 2020 році було витрачено на компенсацію субсидій. Чи навіть більше, майже вдвічі більше суми, яка піде на збільшення зарплат вчителям у 2021. Або майже в чотири рази менше грошей на які живе увесь рік одне з найбільших індустріальних міст країни, я про місто Дніпро.

Тепер вже очевидно, що сфера надрокористування займає далеко не останню роль в наповненні бюджету країни. І що найцікавіше, це не її межа, я лише навела ренту, яка пішла в державний бюджет, а є ще місцеві надходження, щоправда, так, у порівнянні з державними %, місцева рента лише крапля в морі. Та все ж, будемо відверті, усе це результат діяльності однієї лише — добувної галузі. Галузі, на розвиток якої, попри наведені вище цифри, держава просто не зважає.

Більшість родовищ, які приносять сьогодні рентні надходження, майже відпрацьовані. А в промислову розвідку нових, держава фактично не вкладається. Тому яскраве підтвердження — в останні роки бюджет на розвиток мінерально-сировинної бази не виходив за межі 100 млн грн. А це лише чверть відсотка (навіть не відсоток!) від 40 мільярдів, які в рік дає сфера в державний бюджет.

Це ніщо інше, як прямий шлях до вичерпування ресурсів і старт до стагнації сфери надрокористування, яка безперечно матиме наслідки для економіки усієї країни. Адже, ми по-суті, можемо втратити один із джерел наповнення державного “гаманця”.

Що робити, аби не занепастити сферу, яка щороку нам приносить мілярдні надходження до бюджету? Ми в Асоціації пропонуємо створити Державний фонд розвитку мінерально-сировинної бази у складі спеціального фонду державного бюджету та спрямовувати до нього такі відрахування:

– 1% від рентної плати за видобування корисних копалин загальнодержавного значення;

– 1% від рентної плати за видобування нафти, газу та газового конденсату;

– 25% від збору за надання спеціальних дозволів на користування надрами без проведення аукціонів;

– 25% від коштів, виручених під час продажу спеціальних дозволів на користування надрами на аукціонах.

За нашими підрахунками, усі ці кошти, спрямовані на геологічну розвідку, вже в найближчі роки дадуть Україні можливість:

– наростити запаси корисних копалин та їх видобуток;

– в перспективі — збільшити надходження до бюджетів та залучення недержавних інвестицій;

– підготуватися до нових геополітичних викликів з пошуку паливних, критичних, стратегічних ресурсів;

– відвести загрозу своїй економічній та політичній незалежності для зміцнення національної безпеки.

З вищевикладеними пропозиціями ми офіційно вже звернулись до Міністерства фінансів України і робимо тепер це публічно. Хочу зазначити, що Державна служба геології та надр вже не перший рік просила про збільшення фінансування геологорозвідки. Маємо надію, що в органах влади не залишать наше звернення без уваги, а ми зі свого боку готові надати будь-яку експертну підтримку та допомогу.

Заради розвитку добувної галузі!




 

 

 

Поділитися на facebook
Facebook
Поділитися на twitter
Twitter
Поділитися на linkedin
LinkedIn

Від авторів