“НА ПОРЯДКУ ДЕННОМУ – МЕТАЛИ”, – ДАЙДЖЕСТ НОВИН

Минулий тиждень ознаменувався падінням цін на золото, які вперше за останні півроку знизились на 0,6% до 1896,61 долара США за унцію 16 жовтня та більше ніж на 1% за тиждень. Натомість ціни на мідь і нікель наблизились до рекордних максимумів, склавши для міді – 6850 доларів США за тонну та 15 815 доларів США. Причиною підвищення цін називають зростання споживання даних металів, особливо у Китаї, який незважаючи на вплив пандемії COVID-2019, є лідером галузі. 
І енергетичні ресурси, традиційно останнім часом займають перші шпальта світових новин про надра. При чому на цьому тижні – це традиційні вуглеводні. Ба, навіть більше, енергетичне вугілля, ціни на яке підскочили на 50% з мінімумів, досягнутих в травні, і склали 55,77 доларів за тонну. І це лише у Європі, яка прийняла загальний курс на “зелену” енергетику. Зростання цін показує, що зниження рівня споживання буде припинятися, а попит буде періодично знову рости, навіть незважаючи на прискорення переходу до чистих джерел енергії. 

 

Україна. Вугільні шахти в Україні можуть перетворитися на підприємства з виробництва водню. “Центренерго” заявляє про початок прибуткового періоду. Українські підприємства наростили експорт титановміщуючих руд концентрату на 51%. Держгеонадра України декларують збільшення прозорості надрокористування у державі.

 

16/10/2020 р.

УКРАЇНА НАРОСТИЛА МІЖНАРОДНІ ПОСТАВКИ ТИТАНОВИХ РУД І КОНЦЕНТРАТУ

За даними статистики, Українські титанові підприємства у вересні наростили експорт власної продукції на 51,8% порівняно з відповідним місяцем минулого року – до 30,4 тис. т. У грошовому вираженні експорт цієї сировини виріс на 31,1% – до 8,3 млн доларів.

Найбільше українських титанових руд імпортувала Мексика – 18,36%. На другому місці Чехія (17,82), а на третьому РФ (12,43%).

За підсумками 2019 року Україна збільшила експорт титановміщуючих руд і концентрату на 23% в порівнянні з 2018-м – до 154,6 млн доларів. У натуральному вираженні експорт цієї сировини виріс на 3,6% – до 620,9 тис. т.

 

16/10/2020 р.

ВУГІЛЬНІ ШАХТИ УКРАЇНИ МОЖУТЬ СТАТИ ОСЕРЕДКАМИ ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА ВОДНЮ?

Україна може використати позитивний досвід Німеччини з реформування вугільної галузі. Зокрема, можливість використання шахт, які підлягають закриттю у якості підприємств для виробництва водню. З подібними технологіями делегація під головуванням в.о. Міністра енергетики Ольги Буславець ознайомилась в інноваційному центрі німецької компанії “h2herten”, який є муніципальним центром розвитку та застосування паливних елементів та технологій виробництва водню. Центр збудовано на базі колишньої вугільної шахти. 

“Цей центр виступає майданчиком для випробування різних інноваційних технологій, зокрема виробництва та зберігання водню. Показовим є об’єднання бізнесу та муніципалітету, які працюють пліч-о-пліч, створюючи ідеальні умови для компаній, які можуть проводити дослідження та випробування технологій відновлюваної̈ енергетики. Цей досвід є надзвичайно цінним для подальшої трансформації вугільних регіонів в Україні”, – зазначила Ольга Буславець.

 

19/10/2020 р.

ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ СФЕРИ НАДРОКОРИСТУВАННЯ – ЯК ОДИН ІЗ ОСНОВНИХ ІНСТРУМЕНТІВ ПОДОЛАННЯ КОРУПЦІЇ

Впровадження цифрових технологій у всі сфери і органи державного регулювання надрокористування були названі заступником голови Державної служби геології та надр України Романом Сарамагою одним із засобів подолання корупції та забезпечення прозорості видобувної галузі вітчизняної промисловості.

“Корупція зазвичай народжується там, де є можливості приховати свої дії, де немає контролю і прозорості. Тому діджиталізація регуляторних функцій Державної геологічної служби дозволить створити відкрите та конкурентне середовище для усіх гравців галузі. Це дасть поштовх до потужного залучення інвестицій в українське видобування”, – таку думку висловив Роман Сарамага на онлайн-зустрічі “Подолання корупції шляхом ІПВГ (Ініціатива прозорості видобувних галузей)” (Combutting corruption throug the EITI – Extractive Industries Transparency Iniative).

 

Світ. Китай нарощує виробництво кольорових металів. Світові видобувні гіганти роблять ставки на мідь, нікель і кобальт. Світові нафтові компанії скорочують свої інвестиції у пошуки і розвідку нових родовищ нафти. Навіть Росія планує скоротити буріння свердловин в 2021 році, оскільки пандемія коронавірусу загрожує відновленню цін і глобальному попиту

 

20/10/2020 р.

КИТАЙ НАРОЩУЄ ТЕМПИ ВИРОБНИЦТВА КОЛЬОРОВИХ МЕТАЛІВ 

За даними державного статистичного управління КНР, протягом вересня 2020 року Китай виробив 3,16 млн тонн первинного алюмінію, що на 7,9% більше ніж у тому ж місяці минулого року. Середньодобові обсяги склали 105 333 тонн, досягнувши рекордного рівня. 

У цілому виробництво 10 основних кольорових металів (мідь, алюміній, свинець, цинк, нікель, олово, сурма, ртуть, магній і титан) у Китаї за вересень зросло в річному обчисленні на 7,3% до 5,32 млн тонн. За підсумками 9 місяців показники покращилися на 3,5% до 45,18 млн тонн.

 

20/10/2020 р.

ШВЕЙЦАРСЬКА ДОБУВНА КОМПАНІЯ GLENCORE ПЕРЕОРІЄНТОВУЄ ВИРОБНИЦТВО НА МІДЬ, НІКЕЛЬ І КОБАЛЬТ

Компанія Glencore буде поступово скорочувати видобуток енергетичного вугілля, найбільшим експортером якого вона в даний час є. Замість цього вона буде збільшувати інвестиції в такі метали як мідь, нікель і кобальт, використання яких в найближчі роки буде збільшуватися високими темпами внаслідок розширення виробництва електромобілів. Про це заявив генеральний директор Glencore Айвен Глазенберг.

У даний час Glencore веде переговори про довгострокові поставки нікелю і кобальту автомобільним корпораціям, що випускають електромобілі. Зокрема, компанія підписала угоди про постачання кобальту для BMW і Tesla.

Інтерес Glencore до нікелю багато в чому обумовлений тим, що багато фахівців прогнозують дефіцит цього металу на світовому ринку з 2023 року і зростання цін на нього. За прогнозами Айвена Глазенберга, до 2040 р глобальне споживання нікелю може подвоїтися в порівнянні з 2019 р досягти близько 4,8 млн т в рік.

За прогнозом GlobalData, до 2024 року світова виробництво нікелю досягне 2,64 млн т, додаючи в 2021-2024 рр., у середньому, по 4,2% на рік. Основне зростання припаде на Індонезію, Австралію, Філіппіни і Канаду. З 2021 по 2024 року виробництво в цих чотирьох країнах збільшиться від 1,42 млн до 1,64 млн т в рік.

 

Поділитися на facebook
Facebook
Поділитися на twitter
Twitter
Поділитися на linkedin
LinkedIn

Схожі записи

ДАЙДЖЕСТ НОВИН ПРО НАДРА

Світова добувна галузь здається взяла безповоротний курс на перехід до “зеленої” енергетики. Все більше і більше компаній намагаються впровадити безвуглецеві

Читати далі