НАДПУ презентує реформу надрокористування: 7 перших кроків і результатів

Ідеї та рішення, які пропонує Національна Асоціація добувної промисловості України, здатні змінити країну на краще: надрокористування стане більш сучасним, прозорим і ефективним, а українці врешті – багатшими. Вкрай важливо, що пропоновані нами міри осучаснення законодавства не є складними, їх впровадження не потребує багато часу. Що треба зробити і як, і який результат це принесе – можна побачити у презентації НАДПУ. 

Детальніше пояснимо нижче.

КРОК 1

Подолати проблему «сплячих ліцензій».

Кожний третій спеціальний дозвіл на користування надрами у сфері нафти і газу є «сплячим», тобто таким, за яким видобуток нафти і газу не відбувається більше 2-х років.  Через наявність «сплячих» спецдозволів:

• добросовісні компанії не можуть здійснювати видобуток на «зарезервованих» ділянках;

• блокується збільшення видобутку власного газу, що збільшує залежність України від

  імпорту нафти і газу;

• державний та місцеві бюджети не отримують податкових надходжень. Для рішення проблеми потрібно запровадити щомісячну плату за користування площею ділянок нафтогазоносних надр залежно від розміру площі та строку з моменту отримання відповідного спеціального дозволу.

Плата нараховуватиметься після спливу 12 місяців з дати його видачі та до моменту початку сплати рентної плати за видобування вуглеводнів, що відповідає світовому досвіду та застосовується в ряді країн (Азербайджан, Велика Британія, Норвегія, США, Хорватія та інших).

КРОК 2

Забезпечити безпеку гірничих робіт дозволяє не гірничий відвід, а розроблений та затверджений проект дослідно-промислової/промислової розробки родовища, складовими частинами якого є заходи, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища, тобто технічні та організаційні заходи щодо запобігання аваріям і катастрофам. Про що прямо зазначено у статті 50 Кодексу України про надра. Крім того, безпека проведення гірничих робіт для працівників гарантується в рамках дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки, а для навколишнього природного середовища – завдяки проходженню процедур оцінки впливу на довкілля та отримання відповідного висновку про допустимість здійснення господарської діяльності.

КРОК 3

Повернення безаукціонної процедури для ЦМК.

В Україні понад 100 ЦМК з переробки корисних копалин та виготовлення з них продукції – гірничо-збагачувальні та металургійні комбінати, фабрики і заводи, що забезпечують робочими місцями тисячі працівників та вже мають виробничі потужності для завершеного циклу видобування та переробки продукції. Такі підприємства не завжди здатні конкурувати на аукціоні з більш сильними інвесторами та потребують підтримки, як національні виробники. Для прикладу, підприємства ГМК забезпечують близько 12 % ВВП України, підприємства ГМК експортують понад 80 % продукції власного виробництва, за рахунок чого забезпечують до 26 % експорту країни та ключове джерело валютних надходжень – 12,8 млрд $ в 2019 році. Запровадження для власників ЦМК безаукціонної процедури доступу до необхідної сировини, як це було до 2016 року, сприятиме їх розвитку.

КРОК 4

Перехід на міжнародні системи оцінки запасів.

На сьогодні в Україні застосовується застаріла система оцінки запасів родовищ, які не дозволяють точно визначити економічну модель освоєння родовищ і забезпечити інвестору прозорість його вкладень. Науково-технічний прогрес та зміна економічних реалій потребує модернізації підходів, які дозволять в повному обсязі оцінити перспективність родовищ, сприятимуть залученню міжнародних інвестицій в розвідку та добуток, забезпечивши можливість розрахунку всіх можливих ризиків із залучення коштів в освоєння родовищ. Світові ринки надрокористування використовують саме міжнародні системи оцінки, такі як SPE-PRMS, JORC, NI 43-101 тощо. Україна потребує впровадження міжнародних стандартів на національному рівні, передбачивши обо’язковість їх застосування в Кодексі України про надра.  Це сприятиме прискоренню робіт з оцінки та вивчення родовищ, в тому числі стратегічних для держави; залучення міжнародних інвесторів у видобувну галузь; нарощення мінерально-сировинної бази.

КРОК 5

Розширення списку місцевих корисних копалин, шляхом віднесення деяких видів корисних копалин загальнодержавного значення на місцевий рівень.

Варто розглянути можливість збільшення переліку копалин місцевого значення за рахунок розширення переліку піщано-гравійної сировини, доповнивши її галькою, гравієм, ракушею тощо, а також цегельно-черепичної сировини, яку можна розширити за рахунок глини, сланцю та лесу. Основні надходження, які спрямовуються до місцевого бюджету за місцезнаходженням ділянки надр – це сплата рентної плати за користування корисними копалинами місцевого значення, яких в чинному переліку лише 10, а рентна ставка за користування ними становить 5% від вартості продукції гірничого підприємства. Для прикладу за даними ДПС в 2019 році місцеві бюджети отримали лише мізерні 124 864, 96 тис. грн. від сплати рентних плат за видобування корисних копалин місцевого значення. Обласні ради та територіальні громади систематично звертаються до Уряду та профільних органів з проханням розширити перелік корисних копалин місцевого рівня, що спрямує додаткові надходження у регіони, та підвищить зацікавленість у розробці ділянок на місцях, які на сьогодні у простої.

КРОК 6

Відмінити скасування без перехідного періоду права на отримання без аукціону дозволу на користування надрами для суб’єктів господарювання, що здійснили апробацію та затвердили запаси корисних копалин. 19 лютого 2020 року з Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами виключено без встановлення перехідного періоду підставу для надання дозволу на видобування корисних копалин без аукціону для тих суб’єктів господарювання, що за власні кошти здійснили апробацію та затвердили запаси корисних копалин.

Близько 100 потенційних надрокористувачів-інвесторів, кожен з яких в середньому вклав від 200 до 800 тис грн. в ініціювання процедури апробації, придбання геологічної інформації та підготовку звіту понесли колосальні збитки.

Сьогодні такі підприємства готуються до вирішення проблеми отримання спеціального дозволу у судовому порядку.

НАДПУ звернулася з офіційними зверненнями до Держгеонадр та Мінекоенерго з проханням внести зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року № 615 “Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами” встановивши перехідний період для завершення процедури отримання дозволів без аукціону тими суб’єктами господарювання, які здійснили апробацію та затвердили запаси корисних копалин.

КРОК 7

Розробити й прийняти новий Кодекс про надра України.

Існуюча нормативно-правова база у сфері надрокористування застаріла й розрізнена, законодавство не відповідає європейським стандартам та нормам і сучасним реаліям. Через це безліч неврегульованих питань породжують корупційні ризики, стримують інвесторів і розвиток країни. Для рішення проблеми треба прискорити процес розробки Концепції Кодексу, аби швидше перейти до фінальної стадії його створення і прийняття Верховною Радою. Новий Кодекс про надра стане основною рушійною силою для реформування сфери надрокористування.

РЕЗУЛЬТАТ: за підрахунками експертів Ukraine Economic Outlook та аналітиків Національної Асоціації добувної промисловості України потенційний внесок реформування добувної промисловості у ВВП України за 9 років складе + 55 мільярдів доларів!