Про що 200 країн домовилися за підсумками кліматичного саміту у Глазго?

Джерело: The Insurer
13 листопада завершилася Конференція сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату в Глазго (COP26), у якій брали участь майже 200 держав. Вона тривала два тижні, а додаткова доба була потрібна для узгодження підсумкового документа – Кліматичного пакту Глазго (Glasgow Climate Pact). Двотижнева конференція ООН з клімату у Глазго завершилася підписанням менш переконливого документа, ніж розраховували оптимісти. Досягнутих домовленостей недостатньо, щоби стримати глобальне потепління. То які підсумки і як це вплине на добувну галузь?
Фінальний документ

Представники з різних країн боролися за кожне слово у пакті: так, Індія (другий у світі імпортер вугілля) в останній момент попросила замінити у фінальному тексті “поступове припинення” (phase-out) використання вугілля, що збільшує чисті викиди парникових газів в атмосферу, на “поступове скорочення” (phase-down). У підсумковий документ також було додано уточнення не будь-якого вугілля, а лише такого, яке не передбачає нівелювання шкідливих викидів через технології уловлювання вуглекислого газу (unabated coal). Іншими словами, заклик ” прискорити зусилля”  щодо скорочення використання вугілля в енергогенерації не поширився на вугілля, яке поєднується з технологією вловлювання та зберігання вуглецю (CCS).

Крім того, початкові чернетки угоди, доступні на сайті Рамкової конвенції ООН, пропонували закликати до поступової відмови від субсидій для виробництва та споживання викопного палива. Підсумкова версія обмежилася закликом до скорочення “неефективних”  паливних субсидій. За оцінками Міжнародного валютного фонду, субсидії для вуглеводневої сировини по всьому світу становили $5,9 трлн у 2020 році. А якби у 2025 році вдалося перевести світ на ринкове ціноутворення палива – без субсидій, то глобальні викиди парникових газів скоротилися би на 36%, що допомогло б утримати зростання загальносвітових температур у межах 1,5 градуси за Цельсієм, стверджує МВФ.

Згідно Паризької угоди щодо клімату 2016 року, щоб гарантовано уникнути катастрофічних наслідків глобального потепління, людству потрібно обмежити зростання середньосвітової температури саме межею в 1,5 градуса Цельсія щодо 1850-1900 років. Сьогодні глобальна температура підвищилася приблизно на 1,1 градуси за Цельсієм у порівнянні з доіндустріальною епохою.

Проте навіть із пом’якшеними формулюваннями обіцянка рухатися до світу без спалювання вугілля та без вуглеводневих субсидій є “історичною та безпрецедентною”, зазначено у науково-популярному журналі New Scientist. Кліматичний пакт визнає, що для досягнення “мети стосовно 1,5 градуси Цельсія” потрібно буде скоротити загальносвітові викиди вуглекислого газу на 45% до 2030 року щодо рівня 2010 року і довести чисті викиди до нуля приблизно до середини поточного століття. За оцінками незалежної наукової організації Climate Action Tracker, обіцянки, дані сторонами на COP26, дозволять лише обмежити глобальне потепління рівнем 2,4 градуса Цельсія до кінця століття. Це краще, ніж 2,7 градуси Цельсія, які прогнозувалися до конференції, але явно недостатньо для досягнення цілей, встановлених Паризькою угодою.

 

Джерело: Getty Images
Додаткові домовленості, досягнуті в Глазго
  • Глобальна угода щодо уникнення використання вугілля

Частина країн підписали угоду про перехід від використання вугільних електростанцій до чистої енергії. Головним ініціатором угоди була господиня саміту – Великобританія. До домовленості приєдналося близько 50 країн, а також компанії та організації. Втім, серед тих, хто її підписав, немає таких великих споживачів вугілля як Росія, Китай, США (до угоди приєдналися лише два штати – Гаваї та Орегон, а також деякі американські компанії).

У заяві йдеться про те, що країни, які пристали на умови угоди, зобов’язуються прискорити поетапну відмову від вугілля і швидко розширити масштаби впровадження екологічно чистої енергії. Крім того, учасники зобов’язалися припинити видачу дозволів на нові проєкти з виробництва електроенергії, що виробляється на вугіллі.

  • Припинення вирубки лісів до 2030 року.

Понад 100 світових лідерів домовилися покласти край вирубці лісів уже за вісім років. На країни, які підтримали цю декларацію, припадає понад 85% світових лісів. Серед них Канада, Бразилія, Китай, Індонезія, США та Великобританія, а також Росія, на території якої розташовано 20% світових лісових масивів. Домовленість передбачає виділення на цю мету $20 млрд від держав та приватних компаній. Частина коштів спрямовуватиметься на боротьбу з лісовими пожежами та відновлення лісових територій, що вже постраждали. У Greenpeace домовленість, яку досягла в Глазго, розкритикували за недостатність. За оцінкою організації, ініціатива фактично дає зелене світло ще одному десятиріччю вирубування лісів. Крім того, уряди 28 країн зобов’язалися виключити вирубування лісів для потреб сільськогосподарської галузі, а саме для виробництва пальмової олії, сої, какао, а також звільнення місця для пасовищ тварин та вирощування культур.

  • Скорочення викидів метану.

Понад 100 країн, у тому числі держави ЄС та США, готові скоротити світові викиди метану на 30% до 2030 року. Росія та Китай, одні з найбільших емітентів метану, до цієї угоди не приєдналися. Метан – один з найбільш шкідливих парникових газів, що руйнують озоновий шар. За словами голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляйєн, метан сприяє глобальному потеплінню у 80 разів більше, ніж вуглекислий газ. Як очікують учасники угоди, скорочення викидів метану дозволить уповільнити глобальне потепління на 0,2 градуси за Цельсієм до 2050 року.

Дискусія про ядерну енергетику

Десять країн Євросоюзу запропонували включити атомну енергетику до розробленого Єврокомісією списку галузей, які сприяють зменшенню шкоди навколишньому середовищу. Серед ініціаторів – Франція, Фінляндія, Польща. Ці країни пропонують вважати інвестиції в атомні електростанції відповідними правилами “зеленого” фінансування, яке отримало назву “зелена таксономія”.

Несподівана співпраця США та Китаю

Два головні емітенти парникових газів, США та Китай, підписали в рамках COP26 декларацію про співпрацю у боротьбі зі змінами клімату, що стало несподіванкою для світової спільноти. Країни зобов’язуються протягом наступних дев’яти років разом боротися за те, щоби середня температура на планеті зросла не більше ніж на 1,5 градуси за Цельсієм. Як повідомив глава китайської делегації Се Чженьхуя, досягненню домовленості передували 30 віртуальних зустрічей з американцями протягом десяти місяців. Зокрема, дві держави домовилися про спільні кроки щодо скорочення викидів метану, при тому що до глобальної угоди в цій сфері Китай не приєднався.

Джерело: Bloomberg
Вітчизняна позиція

Очолила делегацію України у COP26 Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанишина. Україна ратифікувала Паризьку угоду однією з перших в Європі. За обсягом скорочення викидів вона посідає четверте місце з 45 сторін рамкової угоди конвенції ООН. Цілі країни – до 2030 року скоротити викиди парникових газів на 65% від рівня 1990 року і не пізніше 2060 року досягти кліматичної нейтральності.

Загалом українські посадовці та бізнес виступили єдиним фронтом і говорили на дві основні теми: про екологічні цілі, вже реалізовані ініціативи країни з боку уряду та бізнесу, а також необхідність фінансової підтримки України світовою спільнотою для досягнення цих цілей. Щодо безпосередньо української дискусійної панелі, то бізнес на ній представляли посланці відразу трьох організацій: агрохолдингу МХП, енергетичної компанії ДТЕК та Української асоціації бізнесу та торгівлі (UBTA). Наприклад, генеральний директор ДТЕК Максим Тимченко зазначив, що Україна має унікальну можливість стати лідером у процесі декарбонізації в Східній Європі. В практичному сенсі для ДТЕК це означає трансформацію з високовуглецевого в екологічний, ефективний і технологічний бізнес. На цьому шляху управлінець запевнив, що ДТЕК активно інвестує у відновлювані джерела енергії, цифрові мережі, системи накопичення енергії, інновації та нові технології. Так, компанія інвестувала понад €1,5 млрд в будівництво відновлюваних джерел енергії.

Георгій Попов

Поділитися на facebook
Facebook
Поділитися на twitter
Twitter
Поділитися на linkedin
LinkedIn

Схожі записи