Професійні захворювання працівників добувної галузі: види та шляхи мінімізації

За рекордними результатами виробництва та генерації валютної виручки в сфері добувної галузі, стоїть важка та професійна робота професіоналів. Кожен працівник галузі – від маркшейдера до інженера – стикаються з великим впливом результатів промислового процесу на свій організм. 

За даними дослідників Макенбах, Нагорної та Ізмерової, у світі щорічно виявляють 260 млн. випадків професійних захворювань. Через які помирає близько 1,1 млн людей. 

В гірничодобувній промисловості основну структуру професійної патології від впливу фізичних факторів складають: вібраційна хвороба (31,6%), вегето-сенсорна поліневропатія (9,9%), попереко-крижова радікулопатія (3,7%), нейросенсорна туговухість (86%). Крім того, відмічена висока розповсюдженість сполучених форм професійних патологій, що характеризуються ураженням периферичної нервової системи, органів слуху і вертеброгенною патологією (22,2%).

Професійні захворювання є важливою медико-соціальною проблемою, яка призводить до збільшення кількості непрацездатних осіб з високою кваліфікацією та несе суттєві економічні збитки. Все це призводить до тривалого високозатратного лікування, тривалої непрацездатності, високого рівня інвалідності і значним компенсаторним виплатам. Оцінені економічні втрати України, пов’язані з профзахворюваннями, становлять більше ніж 16,04 млрд. грн. або 90,4 тис. грн. на рік на один випадок профзахворювання. 

 

Джерело: ДонПрес

 

В структурі причин, що викликають професійну патологію у працівників гірничо-металургійного комплексу України перше місце займає пиловий фактор – 38,70%, з коливаннями від 36,8% до 43,6% . На другому місці знаходиться фізичне навантаження, яке характеризується показниками маси вантажу, що піднімається та переміщується вручну, робочою позою, вимушеними нахилами тулубу більше 300, фізичним динамічним навантаженням та статичним навантаженням. Шумовий фактор посідає третє місце і складає в середньому 14,3%. Тобто, має місце тенденція до зростання питомої ваги шумового фактору у структурі причин професійної патології з 2009 по 2013 роки. Вібраційний фактор складає 9,10% у структурі причин, що викликають професійну патологію у працівників ГМК України та посідає четверте рангове місце з коливаннями від 6,00% до 13,00 %. Тобто, аналогічна з шумовим фактором тенденція. Незначне місце у структурі причин, що викликають професійну патологію у працівників ГМК України займає мікроклімат – 1,70%.

Проведене пані Нагорною дослідження наочно демонструє, що всього в гірничо-металургійному комплексі налічується 580,8 ± 77,03 випадків професійних захворювань у 373,4 ± 41,97 осіб, що говорить по те, що у однієї особи може бути декілька професійних захворювань. Найбільша питома вага професійної патології у працівників, що зайняті підземним видобутком залізної руди 385,20 ± 70,72 випадків у 232,60 ± 36,94 осіб, що становить 66,3% від усієї професійної патології в гірничо-металургійній галузі. Найменша кількість професійних захворювань реєструється в металургійній промисловості – 77,00 ± 3,20 випадків у 60,40 ± 2,54 осіб, що становить 13,3% всієї патології. Найбільша кількість випадків професійної патології, що реєструється у жінок, має місце у підземному видобутку залізної руди – 46,72%, найменша – у чорній металургії 23,77%, що пов’язано з умовами праці та кількістю працюючих жінок у зазначених підгалузях ГМК. Тобто, у підземному видобутку залізної руди у шкідливих умовах праці працює більше жінок, ніж у інших підгалузях ГМК, тому і рівень професійної патології серед них є вищим.

При аналізі професійної захворюваності в гірничо-металургійному комплексі на 10000 працюючих було встановлено, що найбільша кількість випадків професійної патології реєструється у працівників підземного видобутку залізної руди ( приблизно 70-80 випадків 10 000 працюючих), що у 9,4 разів вище, ніж у працівників відкритого видобутку залізної руди, де цей показник становить 7,5-6  на 10 000 працюючих, та майже у 52,9 рази вище, ніж у працівників металургійного виробництва. Це відображає реальний та вкрай тривожний санітарно-гігієнічний стан умов праці працівників основних підгалузей ГМК України.

Щодо структури професійної патології у працівників ГМК України перше місце займає хронічна пилова патологія легень (середнє значення 10,5- 13 на 10 000 працюючих, що складає 39,3% від всієї професійної патології). Найвищій рівень спостерігається у працівників, що зайняті підземним видобутком залізної руди, що у 46,38 разів достовірно вище, ніж у працівників металургійного виробництва. Необхідно також зазначити, що  на рудниках, де використовують самохідне обладнання з дизельним двигуном, повітря робочих зон забруднюється не тільки пилом, але і компонентами токсичних викидів двигунів (NO, CO, акролеїн та ін.). У 20% проб концентрації оксиду азоту були в 4,5-7,5 разів вище допустимих концентрацій . В повітрі робочих зон визначається високий вміст 3,4-бензпірену, що, як відомо, має високу канцерогенну активність. 

 

Вигляд легенів внаслідок захворювання силікозом – типовою шахтарською хворобою.

 

Друге місце  серед виявлених захворювань займає радикулопатія, яка в середньому у працівників ГМК України складає  майже третину захворювань, діагностованих  серед працівників працюючих.

Використання на гірничодобувних підприємствах різних типів бурових верстатів, навантажувальних машин, електровозів та іншого обладнання визначає високі рівні шуму і вібрації на робочих місцях. У бурильників ручними перфораторами перевищення шуму на мовних частотах в середньому становить від 34 до 39 дБ, а по всьому спектру від 20 до 32 дБ. При роботі бурових верстатів перевищення шуму на всіх частотах в середньому коливалося від 15 до 36 дБ. Високі рівні шуму відзначалися також при роботі канатноскреперних лебідок. І хоча такі показники можна вважати допустими згідно актуального законодавства України, поки не існує навіть серйозних офіційних приписів щодо нормування такого рівня шуму під час 8-годинної робочої зміни. 

Внаслідок цього у працівників галузі з’являються такі професійні захворювання, як нейросенсорна туговухість та вібраційна хвороба. Вони займають третє місце в загальній структурі захворюваності.

Економічні втрати, пов’язані з профзахворюваннями складають близько 4% національного валового продукту. Значних фінансових збитків зазнають численні країни світу. Так, США щорічно втрачають 249,5 млрд. доларів, Велика Британія – 11 млрд. фунтів стерлінгів. У країнах Європейського Союзу обсяг коштів, що сплачуються потерпілим внаслідок профзахворювань (лікування, компенсації за тимчасову непрацездатність, стійку втрату працездатності та в разі смерті) становить майже 20 млрд. євро.

Після ознайомлення з цією невтішною статистикою, ми можемо побачити, що профілактика професійних захворювань – це комплексна проблема і її вирішення залежить від повноти та якості виконання всіх ланок профілактичних заходів, найважливішими з яких є створення безпечних умов праці, постійний виробничий контроль і моніторинг умов праці. В останні роки компанії-надрокористувачі все більше приділяють уваги не тільки захисту власного штату працівників від негативних наслідків виробничого процесу, але й займаються перманентною реабілітацію. Серед таких заходів можна виділити підтримання роботи санаторіїв на балансі ГЗК та заохочення лікарів до розробки особливих програм відпочинку для працівників галузі.

 

Лікування павлоградських шахтарів за допомогою грязевих процедур.

 

Але все це –  не такі значні заходи соціальної відповідальності, в порівнянні з процесом глибинної екологічної модернізації виробничих ліній (такі програми регулярно проводять компанії «Метінвест», АМКР, «Ферекспо» тощо. Головною метою виробника є не реабілітація вже хворих працівників, а вчасне упередження таких випадків, створення робочого місця в добувній промисловості як привабливого місця кар’єри на все життя!

Наша Асоціація закликає приділяти найбільшу увагу саме таким фундаментальним програмам та бажає міцного здоров’я всім тим, хто робить копалини по-справжньому корисними. 

 

Поділитися на facebook
Facebook
Поділитися на twitter
Twitter
Поділитися на linkedin
LinkedIn

Схожі записи

Вперше в Україні презентовано Дорожню карту розвитку добувної галузі

Національна асоціація добувної промисловості України презентувала дорожню карту розвитку галузі, яка дозволить вивести нашу державу в світові лідери та забезпечити

Читати далі