Природа «нового сировинного суперциклу»: час стриманого оптимізму для України

Джерело: Malven Panalytical

Постковідні часи є гарним моментом для рефлексій щодо майбутнього української економіки, стабільність якої критично залежить від цінової кон’юнктури сировинних товарів. Стрімкий зліт цін практично на всі види сировини, який розпочався ще в 2020 році, змусив багатьох експертів говорити про можливий початок наступного сировинного суперциклу. В тому числі і аналітичні підрозділи найбільших у світі інвестиційних банків, включно з Goldman Sachs, Citi, JP Morgan. Їхні аргументи на користь нового суперциклу зводяться до вкрай сприятливого поєднання відновлення глобальної економіки після кризи, викликаної пандемією, суперм’якою монетарною і фіскальною політикою центральних провідних держав і посиленням ролі екологічно чистих виробництв та інфраструктури.

На думку прихильників суперциклу, ці фактори підштовхуватимуть до подальшого тривалого зростання цін на більшість видів сировини, а особливо на промислові метали, які активно використовуються в «зеленій» енергетиці і електромобілях. Сьогодні розповідатимемо про можливі сценарії розвитку для української добувної галузі.

 

Динаміка цін на основні види сировини за останній рік Джерело: The Economist
Що таке суперцикл?

Відповісти на це запитання нелегко, тому що єдиної дефініції сировинного суперциклу просто не існує. Більш того, ряд економістів загалом заперечують таке поняття як сировинний суперцикл, оскільки, на їхню думку, правильно витлумачити статистичні дані в цьому випадку практично неможливо. Більшість же прихильників ідеї мають на увазі під сировинним суперциклом тривалий період, протягом якого ціни на переважну кількість сировинних товарів рухаються переважно в одному напрямку – спочатку зростання, а потім зниження. За останні два століття вчені виокремлюють чотири сировинних суперцикли.

  • Перший пов’язаний з індустріалізацією в США в 1890-1930-х рр.
  • Другий передбачає глобальну передвоєнну мілітаризацію і повоєнне економічне відновлення та охоплює період з 1930-х до 1960-х років.
  • Третій суперцикл став результатом глобального дефіциту нафти в результаті ембарго ОПЕК та Іранської революції і тривав з кінця 1960-х до 1990-х років.
  • Нарешті, четвертий пов’язаний з економічним підйомом і індустріалізацією Китаю, розпочався з початку 1990-х і продовжується донині.
Джерело: ICU

Серед найбільш загальних властивостей у суперциклах, перш за все, говорять про їхню велику тривалість – від 20 до 70 років. По-друге, головним фактором виникнення суперциклу зазвичай є попит, який зростає в результаті великих структурних змін найбільших світових економік (нафтова криза 1960-1990-х років – виняток). По-третє, ціни на всі ключові види сировини мають загальний довгостроковий тренд зростання або падіння. Поточна ситуація поки не дозволяє говорити про відповідність бодай одній з цих трьох ознак. Більш реалістичною виглядає версія про те, що це лише початок бізнес-циклу, який підживлюється масштабним державним стимулюванням з доволі невеликим терміном дії.

Природа сучасного «суперциклу»

Нинішнє сировинне ралі стало можливим загалом завдяки потужним вливанням в ринки дешевого грошового ресурсу центробанками і урядами провідних економік світу в спробах зменшити негативні наслідки пандемії. Іншими словами, нинішнє зростання цін не викликане структурними змінами провідних економік, зміною технологій або геополітичними процесами. Впровадження та удосконалення вакцин та інших засобів боротьби з коронавірусом в найбільш економічно розвинених країнах має минути доволі швидко, що дозволить їм у відносно невеликі терміни домогтися загасання пандемії. Разом з цим відпаде і необхідність в значному фінансовому стимулюванні і ослабне головний фактор зростання цін. У цьому процесі провідна роль належить Китаю, на який припадає понад половину світового попиту з таких видів сировини, як мідь, нікель, залізна руда. Для підтримки економіки влада КНР забезпечує масштабні грошові вливання, велика частина з яких знайшла собі шлях і на світові ринки сировини. Зараз Китай став однією з перших держав, якій вдалося припинити поширення коронавірусу. Це дозволяє уряду зосередитися вже на усунення наслідків держстимулювання, таких як «перегрітість» ринків і закредитованість економіки. Це означає, що рано чи пізно потужний китайський кредитний імпульс почне слабшати. На переконання багатьох експертів, це станеться вже наприкінці 2021 року.

У той час як постпандемійне відновлення і щедре державне стимулювання навряд чи здатні встановити довгостроковий тренд сировинним цінам, у прихильників суперциклу ще залишається аргумент у вигляді розвитку «зеленої» економіки. Розвиток екологічно чистих виробництв і «зеленої» енергетики, а також зростання обсягів виробництва електромобілів  стимулюватимуть попит на кольорові, рідкоземельні і платинові метали. Якщо ці тенденції і зможуть набрати серйозних обертів, то світ отримає в кращому випадку «суперцикл» в дуже урізаному вигляді.

Ринок групи чорних металів, який включає в себе сталь і залізну руду, і за грошовими обсягами багаторазово перевершує ринок кольорових металів, такої підтримки не отримає. Радше навпаки, «брудне» доменне виробництво поступово поступатиметься своєю часткою електросталеплавильному процесу, що знизить попит на залізну руду. (Тут треба додати, що водночас він підвищить попит на «преміальні» продукти циклу виробництва ЗРС, такі як окатиші з великим вмістом Fe та залізо прямого відновлення (ЗПВ), що додасть відчутних дивідендів сучасним виробництвам, які вчасно вклали гроші у модернізацію).

Ще більш негативний вплив матиме швидке зростання «зеленої» економіки на виробництво традиційних вуглеводневих енергоресурсів, такі як нафта і вугілля: в результаті чого їхні реальні ціни в наступні десятиліття знижуватимуться.

Однак для того, щоб відбутися, «суперциклу» промислових металів ще треба буде пережити стадію постпандемійного зниження державної фінансової підтримки економіки Китаєм та іншими великими світовими гравцями. Цілком імовірно також, що це буде просто складова частина триваючого суперциклу китайської індустріалізації.

 

Кореляція зовнішьноторгівельного балансу України та сировинних цін на глобальних ринках Джерело: ICU
Обережні прогнози для України

Цей рік поки що демонструє доволі непогану зовнішньоекономічну кон’юнктуру: ціни на руду, метали і зерно як і раніше близькі до багаторічних рекордних максимумів, а ціни на нафту і газ, хоч і ростуть швидше, здатні лише частково скоротити відставання.

Однак досвід попередніх років показує, що ціни на український сировинний експорт можуть бути дуже волатильними, і за стрімкими злетами можуть піти ще більш стрімкі падіння. Ситуація з сильними експортними цінами і слабкими цінами на імпортні енергоносії може швидко змінитися на прямо протилежну, коли приплив ліквідності на фінансові ринки ослабне разом з пандемією, а зростаючі мобільність і ділова активність посилять попит на паливо.

Українська економіка багато в чому зобов’язана високому попиту на сталь і руду, породженому сировинним суперциклом китайської індустріалізації. Однак збільшується ймовірність, що пік цього циклу вже пройдено. У той же час українська промисловість знаходиться лише на початковому етапі розробки кольорових та рідкоземельних металів, щоб скористатися їх «мінісуперциклом», якщо такий все-таки відбудеться.

Попов Георгій, аналітик НАДПУ

Поділитися на facebook
Facebook
Поділитися на twitter
Twitter
Поділитися на linkedin
LinkedIn

Схожі записи

Мільярдні інвестиції в Україну, «вуглецевий податок» у ЄС, суперечка за ренту | Про Надра. News #27

🔸 Скільки інвесторів зацікавилися Україною після ухвалення закону про «інвестнянь» 🔸 Як «вуглецевий податок» в ЄС позначиться на українському експорті

Читати далі

«Велике будівництво» та надра: чому побудова доріг не збільшує попит на вітчизняні корисні копалини

Сьогодні одним із показників економічного добробуту та стабільності держави є наявність розвинутої інфраструктури, яка неможлива без якісних доріг. Транспортних артерій,

Читати далі