«Рідкоземельні перспективи України: чому Азовську ділянку з покладами цирконію зняли з аукціону?»

У середині березня поточного року Держгеонадра України зняли Азовську ділянку з рудопроявами цирконію у Нікольському районі Донецької області з аукціону. Чим обумовлене таке рішення? Чому один із найбільш перспективних та унікальних об’єктів залишився непотрібним? Та яка роль місцевих громад у цій історії? Експерти НАДПУ розібралися, що становить собою «Азовське родовище» та в чому його цінність.

 

Перспективні ресурси Азовського родовища

Азовське родовище має відношення до Азовської структури Приазовського мегаблоку Українського щита.

Основні пошукові роботи на території Азовської структури проводились на цирконієві руди у 1988-1992 році Приазовською експедицією КП “Південукргеологія”. Загалом було пройдено 230 пошукових свердловин по 21 розвідувальному профілю. На південному-сході Азовської структури були проведені детальні пошуково-оцінювальні роботи – пробурено 84 свердловини по 8 розвідувальних профілях. Виконаний комплекс геофізичних, гідрогеологічних, випробувальних, лабораторних, мінералогічних і навіть технологічних досліджень, проведена попередня геолого-економічна оцінка ефективності подальшої розробки родовища.

Джерело: www.geol.univ.kiev.ua

У результаті робіт було встановлено, що Азовське родовище прив’язане до серії сієнітових штоків, найбільший з яких, Азовський має площу 1,3 км2, складений лужно-польовошпатовими, піроксен-амфіболовими і кварцовими сієнітами та пегматитами. Виділено 9 рудних тіл серпоподібної форми. Головне рудне тіло має довжину 1640 м, середню потужність – 32 м.

Головним мінералом-концентратором рідкісноземельних елементів на родовищі є бритоліт. Це – селективно церієвий мінерал, частка лантаноїдів (La, Ce, Nd, Pr) у їхній загальній сумі в ньому складає 85-90%. У середньому частка оксидів ітрію в сумі ТR2O3 + Y2O3 складає 6-7% .

Перспективні ресурси Азовського родовища до глибини 300 м Приазовською експедицією були оцінені в 56 млн т руди із середнім вмістом TR2O3 – 1,27% (при бортовому 0,4%) і ZrO2 – 1,5%. Можливість вилучення рідких земель (REE) складає 710 тис. тонн TR2O3, з яких 20% становлять Y і Y-ві лантаноїди, а також 840 тис. т ZrO2 .

Крім того, Азовське родовище є комплексним. Технологічними дослідженнями була доведена можливість отримання майбутнім гірничодобувним підприємством наступних видів кінцевої продукції:

  • Рідкоземельний концентрат з масовою часткою ∑TR2O3 – 10-13% (вилучення 67‑77%);
  • Цирконієвий концентрат з масовою часткою ZrO2 62-63,5% (вилучення 70-73%);
  • Польовошпатовий концентрат марки ПШС – 0,8-20 з виходом 18-34%;
  • Щебінь і будівельний пісок з виходом 25-35%.

Окремими спеціальними дослідженнями на “Східному ГЗК” було доведено, що з рідкоземельного концентрату Азовського родовища можна отримувати товарну продукцію з високою доданою вартістю – роздільні концентрати ітрієвої і церієвої груп, хлориди REE та чисті лантаніди.

Геолого-економічною оцінкою було доведене промислове значення Азовського родовища саме як комплексного родовища цирконій-рідкоземельних руд, сфера застосування яких охоплює нафто-газову промисловість (каталізатори для крекінгу нафти), чорну та кольорову металургії, високотехнологічні галузі промисловості – радіоелектроніку, військову оптику, атомну техніку, виробництво нікель-гібридних батарей, надпровідну та інженерну кераміку та виготовлення надпотужних постійних магнітів.

Проте, попри усю свою привабливість Азовське родовище до сьогоднішнього дня так і не було введено в експлуатацію. А виставлену на аукціон Азовську ділянку цирконієвого зруденіння, після декількох етапів, було знято з торгів. Чому? Передусім через ризики: економічні, соціальні, політичні.

Приховані ризики ділянки для інвесторів

Стартова ціна лоту з продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, зокрема дослідно-промислової розробки Азовської ділянки склала 4,226 млн грн без ПДВ. Суттєва цифра. Навіть для рідкоземельного родовища. І ось чому. Попри те, що Азовське родовище було охоплене пошуковими і пошуково-оцінювальними роботами, його ресурси не були апробовані у ДКЗ України.

А значить потрібно виконати комплекс робіт з розвідки і геолого-економічної оцінки родовища відповідно до сучасних умов та затвердити його запаси у ДКЗ України, оцінивши всі ризики розробки.

Комплекс геологорозвідувальних робіт передусім має включати розвідувальне буріння колонкових свердловин з відбором керну (вихід якого повинен складати 80-90%), глибиною 300-350 м. Ринкова вартість такого буріння сьогодні коливається у діапазоні від 2500 до 4000 грн за 1 погонний метр. Якщо врахувати, що площа вивчення складає 40 га, то обсяг коштів, потрібних лише на буріння є колосальним. Вже не кажучи про лабораторні та технологічні дослідження, проєктування роботи гірничодобувного підприємства і побудову гірничозбагачувального комбінату.

Інвестиції подібного масштабу під силу далеко не всім. Окрім того досвід з розробки рідкоземельних родовищ у нашій державі практично відсутній. Тут потрібні залучення іноземного капіталу і передові технології.

Однак, хто погодиться інвестувати у об’єкт, проти розробки якого ще на стадії аукціону, виступає громада. У ЗМІ неодноразово висвітлювались протести жителів Нікольської ОТГ, які побоюються негативного, а саме радіоактивного впливу розробки родовища на навколишнє середовище і відповідно на здоров’я людей. Та чи це дійсно так? Чи може справа у недостатній освіченості громадян щодо можливої шкоди і економічної вигоди та соціальної вигоди, яку може принести розробка Азовського родовища? Як відомо, незнання породжує страх, який дуже часто стає інструментом політичного впливу.

Мітинг жителів Нікольської ОТГ проти продажу Азовської ділянки

Джерело: dmytrolubinets.dn.ua


Радіоактивність Азовського рідкоземельного родовища: міфи та факти

Справді, Азовське рідкісноземельне родовище містить радіоактивні мінерали. Його радіоактивна природа досить добре вивчена експертами на стадії пошукових і пошуково-оцінювальних робіт, і забігаючи наперед додам, що радіоактивність дуже перебільшена громадськістю.

Оцінка природної радіоактивності порід родовища шляхом виконання гамма-каротажу показала, що:

  • Підвищена радіоактивність на родовищі пов’язана з наявністю у рудах передусім бритоліту і ортиту, а потім вже цирконію. Радіоактивність є уран-торієвою за рахунок входження цих елементів до складу рудних мінералів і складає 50 – 500 мкР/годину;
  • У вміщуючих і безрудних прошарках фонові значення природної радіоактивності складають – 10-17 мкР/годину;
  • Доза гамма-випромінювання у районі (за даними Приазовської ГРЕ) знаходиться у межах 8-19 мкР/годину, що не перевищує фонових концентрацій.

Окрім польових робіт був проведений комплекс радіологічних досліджень порід Азовського родовища згідно з яким:

  • Вміщуючі породи Азовського родовища можуть використовуватись у будівництві за стандартами 1, 2 і 3 класу згідно вимог НРБУ-97;
  • Об’єм руд з радіоактивністю понад 50 мкР/годину у рудних покладах коливається у межах від 14,5 до 100%. Еквівалентна доза опромінювання персоналу за рік при розробці таких руд кар’єрним способом складе 0,9-2,86 мЗв/рік при нормі у 20 мЗв/рік;
  • Об’єм руд з радіоактивністю понад 300 мкР/годину у рудних покладах коливається у межах від 0,2 до 2,9%. Еквівалентна доза опромінювання персоналу за рік при розробці таких руд кар’єрним способом складе 6,64-7,94 мЗв/рік при нормі у 20 мЗв/рік.

При розробці Азовського родовища підземним способом небезпека іонізаційного опромінювання зростає в багато разів. Коефіцієнти підвищення можуть коливатися від 2 до 10 у порівнянні з відкритим способом. Тому, необхідно застосовувати засоби додаткового радіаційного захисту для персоналу, методи примусової вентиляції, випереджувальної розробки радіаційної оцінки, 3-D моделювання зон підвищеної небезпеки.

Зазначимо, що на думку розвідників родовища, сучасні технології видобутку і переробки рідкоземельних руд, значна автоматизація і роботизація виробництва, сучасне гірничо-технічне обладнання дозволяють мінімізувати ризики як для здоров’я людей так і для навколишнього середовища.

Крім того, перед введенням родовища в експлуатацію, проходиться процедура оцінки впливу на довкілля (ОВД), якою визначаються умови розробки родовища  відповідно до чинного законодавства України у сфері екології та надрокористування. Процедура передбачає громадські слухання і враховує думку місцевого населення. Це по суті “договір” між громадою і надрокористувачем.

При відповідальному надрокористуванні вигоди для місцевих громад є очевидними. Адже створюються нові робочі місця, надрокористувач вкладає гроші у інфраструктуру населеного пункту, будує та ремонтує дороги, опікується лікарнями і навчальними закладами.

У підсумку хочеться додати, що саме верховенство і непорушність закону виступають найбільшими гарантами безпеки вкладення коштів для інвестора, і захистом прав і безпеки громадян, на території проживання яких розробляється родовище. Саме рівень довіри до Держави є одним із факторів, що визначає її інвестиційну привабливість. А відкритість інформації про те чи інше родовище унеможливлять маніпулювання геологічними даними і фактами та сприятимуть формуванню неупередженої громадської думки.

 

Марина Малова, спеціально для НАДПУ

 

 

Поділитися на facebook
Facebook
Поділитися на twitter
Twitter
Поділитися на linkedin
LinkedIn

Схожі записи

Верховна рада підтримала реформу надрокористування і врахувала правку Асоціації про ліквідацію “сплати за продовження спецдозволу”

Національна Асоціація Добувної Промисловості України вітає ухвалення законопроєкту 4187 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підтримки розвитку

Читати далі