Що буде із залізною рудою у 2021? АБО як Україні уникнути запаморочення від успіху на ринку ЗРС?

Рік пандемії мав стати «кілером» для країн, що переважно експортують сировину. Проте все вийшло не зовсім так. Поле для економічного аналізу стало надскладним та несподіваним. І падіння більшості commodities не стало критичним, в середньому не перевищило критичної відмітки у 20%. Але на ринку залізної руди, нашого головного бренду закордоном, сталося справжнє диво, яке не міг передбачити ніхто. Свою роль в цьому відіграла поведінка Китаю в світовій торгівлі та успішні кейнсіанські кроки тамтешнього уряду. Про те, чому залізна руда стала головним чемпіоном та як цим можуть скористатися наші виробники в сьогоднішньому матеріалі НАДПУ.

Обсяг ринку австралійської залізної руди — головної експортної позиції країни, в минулому фінансовому році був оцінений в $102 млрд. Але цікавішим є той факт, що доля цього ринку знаходиться безпосередньо в руках найбільшого покупця – Китайської народної республіки. Про те, що це не просто конспірологічні сумління трейдерів, а реальне ставлення ринку можна судити з низки заяв, які пролунали на офіційному сайті новин Австралійської фондової біржі – ASX StockHead.

Піднебесна, яка є найбільшим у світі виробником сталі, продемонструвала фантастичні 1,1 мільярда тонн у 2020 році. Основою для таких успіхів є величезні обсяги експорту залізної руди, більша частина якої відвантажується з Австралії. В грудні 2020 аналітики Банку Співдружності Австралії опублікували доповідь, в якій прозвучала цифра приблизно в 70% всього світового імпорту, яку генерує КНР. Швидке відновлення економіки Китаю після COVID-19 призвело до того, що він став більше імпортувати руди.

За перші 9 місяців 2020 ця частка виросла до 75%, оскільки швидке, простимульоване допомогою з боку держави, відновлення економіки Китаю після COVID-19 призвело до того, що він збільшив імпорт руди. Статус КНР «майстерні всього світу» тепер передбачає ще й вирішальний вплив на загальносвітову динаміку цін сировинних товарів, just business.

                                              Фантастичний чарт руди в 2020 році

Груднева доповідь Банку Співдружності також передбачає падіння експорту продукції добувного сектору на 0,5% за результатами 2020 року, але при тому надихає оптимістичними прогнозами зростання на 5% протягом 2021 року. Очевидно, що в нинішніх умовах світові ціни на залізну руду переважно формуються в результаті торгової взаємодії між КНР, Австралією та Бразилією (остання у кращі роки покривала майже третину імпорту руди Піднебесної). Це дає нам можливість впевнено будувати цінові прогнози, користуючись мінімальною кількістю змінних. Своєю чергою увага до торговельних відносин цих країн критично важлива для української економіки. За даними Державної митної служби України експорт залізної руди у 2020 році зайняв 8,61% в загальній структурі експорту.

Чи очікує нас нормалізація цін на ЗРС?

Всупереч такому «бичому» прогнозу, відділ досліджень сировинних товарів уряду Австралії в Департаменті промисловості вказує на зменшення цін на залізну руду, що може підтверджувати стабілізація останніх днів, коли ціна знизилася на $5 за одну тонну.
Австралійці очікують, що середньорічна ціна залізної руди складе близько $100 за тонну, до того як до кінця 2021 року вона зменшиться до близько $80 за тонну, а до кінця 2022 року – $75 за тонну. Також очікується, що обсяги експорту зростуть із приблизно 860 млн. тонн у 2019-2020 рр. до 905 млн. тонн до 2021-2022 рр., – додається у звіті. З такими прогнозами погоджуються більшість аналітиків з трейдингових компаній та банків. S&P Global Ratings повідомляє, що у звіті про бразильський шахтар Vale очікує, що у 2021 році ціни на залізну руду становитимуть в середньому 85 доларів США за тонну і 70 доларів США за тонну у 2022 році. Наприклад S&P Global Ratings в своєму матеріалі, присвяченому другому за обсягами виробнику ЗРС Vale, очікує, що в 2021 році ціни на залізну руду становитимуть в середньому $85 за тонну і $70 до за тонну у 2022 році.

Дисбаланс пропозицій на ринку

Для нас такі цінові прогнози можуть виглядати занадто консервативними на підігрітому ринку залізної руди, де ціни торгуються на рівні $165 за тонну. Проте є декілька «але». П’ять років тому – в «золоті» часи для залізорудної промисловості — Китай виробляв 800 мільйонів тонн сталі на рік. Цей показник виробництва збільшився до 1 мільярда тонн у 2019 році та наразі складає 1,1 мільярда тонн у  2020 році. Для додаткових 300 мільйонів тонн потрібно близько 400 мільйонів тонн залізної руди, тобто виробнича пропорція складає 1,6. За ту ж п’ятирічку щорічні постачання залізної руди з Австралії та Бразилії – головних світових експортерів зросли менш ніж на 50 мільйонів тонн.

Глобальні наслідки для галузі

Такі прогнози змушують великі австралійські залізорудні компанії прискорити відкриття нових виробничих потужностей та повернути до виробництва шахти з нафтою та навіть відновити розробку раніше неперспективних проектів. На думку переважної більшості аналітиків ринку, лише два фактори можуть змусити взяти гравців «ведмежих» на зниження курсу. Ними можуть стати, по-перше, високі ціни на залізну руду, що логічно зменшують норму прибутку для металургійних заводів у Китаї, а по-друге, зростання запасів сировини в китайських портах. Окрім того, існують сумління, що заходи китайського урядового бюджетного стимулювання почнуть втрачати ефект наступного року, послаблюючи попит на товари, пов’язані зі сталлю та будівництвом. Такої позиції дотримуються вищезазначені експерти з банку S&P Global Ratings .

І справді, металургійна промисловість КНР починає висловлювати скарги на рівень цін на ЗРС та закликає Пекін до розв’язання цього питання. Відповідне звернення надійшло від Китайської асоціації чорної металургії, бізнес-асоціації, яка представляє погляди галузі. «Механізм ціноутворення на ринках залізної руди зазнав невдачі, і металургійні компанії одноголосно закликають Державну адміністрацію нагляду за ринком та Комісію з регулювання цінних паперів КНР вжити ефективних заходів, щоб вчасно втрутитися … та вжити заходів щодо можливих порушень норм », – з таким рішучими формулюваннями виступили металурги члени-CISA у заяві.

В умовах, коли основні виробники цієї сировини в Україні планують розширювати виробничі потужності, державним органам та бізнес-спільноті необхідно максимально ефективно використати цей тріумфальний час. Геологорозвідка, розширення ділянок та модернізація виробництв – найкращі супутники в нелегкій справі. Детальної уваги потребують ініціативи Метінвеста та Ферекспо щодо збільшення обсягів виробництва преміальної продукції – окатків зі вмістом Fe в 67%-70%. Це допоможе зайняти найкращу та менш конкурентну нішу та вигідно скористатися проблемами з нарощенням обсягів виробництва у конкурентів з Бразилії та Австралії. Голіафські масштаби співпраці компаній з цих країн з КНР затьмарювали наш потенціал перед покупцями. Окрім того, такий крок допоможе відірватися від зростаючої конкуренції з боку нових експортерів, які теж готові до експансії – це зокрема Казахстан, Ісламська республіка Іран, Гвінея.

Георгій Попов, аналітик Асоціації

Поділитися на facebook
Facebook
Поділитися на twitter
Twitter
Поділитися на linkedin
LinkedIn

Схожі записи

Асоціація підтримує проєкт методичних підходів щодо сумісності міжнародних стандартів у добувній промисловості

10 лютого 2021 року в ДКЗ відбулось обговорення попереднього проєкту Методичних підходів щодо сумісності (зіставлення) Класифікаційної Системи шаблону «CRIRSCO» до ГЕО запасів і

Читати далі