Україна щорічно імпортує калійні добрива на 350 млн. доларів.

Україна давно має репутацію потужного експортера сировинних матеріалів, передусім залізних та марганцевих руд, ільменітового концентрату та інших. Водночас, ми входимо в групу найбільших країн-експортерів сільськогосподарської продукції. За останніми даними, українські аграрії годують більше 150 млн людей по всьому світу. В умовах зростаючого населення планети Земля та гострої необхідності в підвищенні ефективності вітчизняних агропотужностей, саме добувна промисловість може протягнути руку допомоги другій (а то й першій) галузі-експортеру. Застосування добрив – один з ключових елементів в майбутньому розвитку планети, йдеться в доповіді Всесвітнього економічного форуму. За даними, які наводить Міжнародна асоціація виробників добрив, до 2030 року населення планети (7,6 млрд чоловік) збільшиться до 8,5 млрд, а до 2050 р – нас буде вже 9,7 млрд.

 

Візуалізація зростання населення

 

Мова буде йти про сучасний стан видобутку калійних добрив та українські перспективи на цьому динамічному та важливому ринку commodities. У Світовому банку заявляють, що продуктивність сільськогосподарських земель в Україні в 6 разів нижче, ніж в Німеччині. Середня врожайність української пшениці складає 4 тонни  з  1 га, у Франції цей показник дорівнює приблизно 8 тоннам. Рекордним показником для країна ЄС, куди ми спрямовуємо значну частину власного агроекспорту може похизуватися Ірландія – 9,61 тонни з 1 га. Погодьтеся, що клімат та ґрунти в цій країні є менш сприятливими порівняно з нашими чорноземами. Водночас, Світовий економічний форум відносять виробництво добрив до десятки індустрій, що є лідером за розвитком технологій.

Причина такого феноменального відставання лежить не тільки у відсутності ринку землі, а й в тому, що наші фермери та  агрохолдинги використовують набагато менше мінеральних добрив для підвищення продуктивності земельного банку. Так в Німеччині у 2016 році було використано 197,2 кг мінеральних добрив на 1 га. В той самий період в Україні цей показник дорівнював 96 кг, в тому числі калійних – 16.

Калійні добрива в Україні вносять в набагато меншій кількості, ніж в інших країнах зі схожим кліматом. Незважаючи на забезпечення ґрунту калієм, він залишається недоступним для рослин, так як міститься в нерозчинній формі. Через нестачу калію гальмується ряд біохімічних процесів в рослині, що в свою чергу негативно впливає на обмін речовин. Вважається, що найбільш чутливими до використання калійних добрив є такі культури: рапс, соя, цукровий буряк, соняшник, плодові дерева. Деякі з перелічених культур складають стратечну частку нашого експорту. 

 

Візерунок породи в галерії калійної шахти

 

Для виробництва калійних добрив використовують природні джерела калійних солей: сільвініт, каїніт, сільвін, карналіт, шепіт, алуніт, лангбейніт, поліголіт. Залежно від сировини, з якої вони виготовляються,  добрива з калієм поділяються на: 

  • калій хлористий(KCl)
  • сульфат калію
  • калійну сіль
  • калімагнезію (K2SO4*MgSO)

 

Калій хлористий – це калійне добриво, отримують в результаті переробки карналітових і сильвінітових руд. В даному добриві міститься 63,1% калію. На вигляд це гранули сірувато-білого або червоно-бурого кольору неправильної форми. Один з різновидів цього типу добрив – грунлят-  використовується або для безпосереднього внесення в ґрунт або змішується з азотними і фосфатними добривами. Володіє найбільшою доданою вартістю в порівнянні з іншими видами калійних добрив, як правило поставляється на експорт на найбільш розвинені ринки.

Сульфат калію – вид висококонцентрованого калійного добрива, схожий на водорозчинний порошок білого кольору з жовтим відтінком. Він містить 48-54% калію. Він забезпечує приріст врожаю винограду, тютюну, гречки та інших культур в посушливих районах. Сульфат калію широко застосовують в городництві і овочівництві. 

Калійна сіль містить 40% К2O і приблизно 20% Na2O. Це суміш білих, сірих і червонуватих кристалів різних розмірів. Може злежуватися при тривалому зберіганні.

Калімагнезія містить 28-30% калію і 8% магнію і не більше 15% хлору. Виготовляється у вигляді гранул неправильної форми або порошку білого кольору, іноді з рожевим або сірим відтінком. Цей вид калійного добрива рекомендується до застосування на всіх типах грунтів і під всі культури, чутливі до хлору.

 

Схема виробничого процесу видобутку калійних добрив. Джерело: Уралкалій

 

Фактично, калій – це сіль, яку необхідно видобути шахтним методом. Збагачення калійної руди проводиться двома методами: флотаційним і хімічним (галургічним).

  • Галургічний метод використовується з часу зародження калійної промисловості в другій половині XIX століття. Він дозволяє отримати хімічно чистий хлористий калій з вмістом корисного компонента 98%, який використовується в сільському господарстві та хімічній промисловості. Цей метод заснований на зміні спільної розчинності хлориду калію (KCl) і хлориду натрію (NaCl) у воді при різних температурах. При охолодженні насиченого розчину з нього викристалізовується KCl.
  • Флотаційний метод стали використовувати з 60-х рр. XX століття для виробництва калійних добрив для сільського господарства з вмістом корисного компонента до 95%. Частково очищена калійна руда поміщається у флотаційну машину, бульбашки приклеюються до частинок хлориду калію і виштовхують їх на поверхню суміші для подальшого відділення. Після просушування вологість рожевого хлористого калію становить усього 0,1%.
Світовий ринок

На даний час світовим лідером з видобутку калійних солей є Канада, що володіє унікальним по запасах калійної сировини Саскачеванським басейном. З січня 2018 р найбільшим виробником калію і другим за величиною виробником азотних добрив є канадська компанія Nutrien, утворена шляхом злиття PotashCorp і Agrium. Загальна потужність компанії складає 34 млн т, з них близько 23 млн т припадає на хлорид калію. Геологічна служба США оцінює розвідані світові запаси калію в 7 млрд тонн. 

Іншими великими гравцями залишаються представники Російської Федерації та Білорусі («Уралкалій», «Білоруськалій», «Єврохім»), які донедавна були частиною збутового синдикату та контролювали майже 40% світового ринку. Також вагому роль грають підприємства Німеччини (регіон Тюрінгія), США та Чілі.

Україна

Сьогодні Україна щорічно імпортує калійні добрива на суму близько 350 млн. доларів. Основними постачальниками продукції є Росія, Білорусь, Німеччина та Іспанія. Ключовими імпортерами мінеральних добрив є дві компанії: «Уралкалій» та «Білоруськалій». Їх сумарна частка на українському ринку складає близько 90%. За різним оцінками, цей об’єм могли б покрити і українські виробники. 

Найбільші поклади калійних та магнієвих солей на території України виявлені у Передкарпатському калієносному басейні (Стебницьке та Калуш-Голинське родовища). Вони належать до калуських верств стебницької і воротищенської світ неогену та залягають у вигляді пластоподібних і лінзоподібних тіл потужністю від 3 до 120 м. Вміст оксиду калію в них коливається від 9 до 21%. Значна частина цих запасів знаходиться на глибинах 600-700 м. З 1946 по 2004 роки лідером вітчизняної промисловості промисловості було ДГХП «Полімінерал», яке було закрито внаслідок екологічних проблем на двох рудниках. На даний момент підприємство законсервоване, а його відновлення потребує значних капіталовкладень та політичної волі з пошуку інвесторів. З урахуванням того, що за даними тієї ж Геологічної служби США на території України можуть знаходитися поклади в 4,3 млрд тонн. Потенційними інвесторами можуть виступити  великі агрохолдинги та  вітчизняні хімічні підприємства. Необхідно лише враховувати, що виробництво калію є типовим добувним процесом. І тому, щоб стимулювати видобуток цієї сировини  в Україні необхідно переглянути регуляторну політику, зокрема стосовно інтегрованих об’єктів надрокористування, гірничого відводу та адекватної оцінки запасів корисних копалин. 

 

Прогнозоване споживання калійних добрив до 2024 року. Джерело:Statista

 

Георгій Попов

 

 

  

 

Поділитися на facebook
Facebook
Поділитися на twitter
Twitter
Поділитися на linkedin
LinkedIn

Схожі записи

Як визнання інтегрованих об’єктів надрокористування зможе допомогти розвитку сировинного експорту України?

Нещодавно держава в особі Офісу з просування експорту  анонсувала створення Національного  каталогу українських експортерів харчової органічної продукції, що стало приємним

Читати далі