Українські платинові перспективи: чи є шанс на життя?

Привабливість і цінність металів платинової групи (PGM) полягає у постійному розширенні сфери їх застосування. Адже, платину використовують у багатьох галузях науки і техніки: для виготовлення вогнетривкого та кислототривкого посуду, в хімічній, нафтопереробній, електротехнічній промисловості, приладобудуванні, у військовій справі, медицині, для виготовлення ювелірних прикрас. А, якщо взяти до уваги той факт, що платиноїди застосовують у якості основних металів групи “battery elements” для акумуляторів електромобілів, то можна дійти до висновку, що потреба у цій сировині буде лише збільшуватися.

 

Джерело: vignette.wikia.nocookie.net

 

За оцінками Геологічної Служби США, запаси платиноїдів відомі в 14 країнах світу. Основна частина їх сконцентрована на території ПАР: 85,8 % PGM і 88,5 % платини. На Росію припадає 10,7 % запасів PGM і 8,1 % платини. Зімбабве, Канада і США, що займають 3-5 місця у світі, мають сумарно 2,45 % (1424 т) підтверджених запасів PGM і 2,35 % (636 т) платини. 

А що в Україні? В Україні розвіданих запасів металів платинової групи, на сьогоднішній день, немає. Проте є досить високі загальні перспективи виявлення металів платинової групи різних геологічних формацій, підтверджені більш ніж пів віковою історією їх вивчення, починаючи з 1951 року, коли у гіпербазитах Приазов’я у районі р. Обитічна були виявлені концентрації у 0,1-0,2 г/т платини.

Перспективними вважають такі геологічні об’єкти: докембрійські мафіт-ультрамафітові комплекси Українського щита, альпінотипні гіпербазити Карпат, рифейську трапову формацію, що містить самородну мідь на Волині, ультрамафітові і залізорудні формації Кривбасу, калішпатові рідкіснометалічні і рідкісноземельні метасоматити центральної і північно-західної частини Українського щита, березит-лиственітові золотоносні метасоматити в зеленокам’яних структурах Середнього Придніпров’я, рудоносні скарни Середнього Бугу, вугленосні, червонобарвні відклади і метасоматити Донбасу, кори вивітрювання на базит-ультрабазитових масивах Українського щита.

 

Джерело: geoinf.kiev.ua

 

У різні часи спрямовані пошукові і пошуково-оціночні роботи велись державними геологорозвідувальними підприємствами.

Так, ДП «Українська геологічна компанія» (ПДРГП «Північгеологія») в межах Волинського рудного району проводило пошукові та пошуково-оціночні роботи з метою виявлення перспективних рудопроявів самородної міді та платиноїдів. У результаті була виділена найбільш перспективна ділянка Жиричі, в межах якої оцінені прогнозні ресурси руди (кат.Р12) з середнім вмістом металів платинової групи (PGM) 1,5г/т. Згідно результатів попередніх лабораторно-технологічних досліджень з цих руд може бути одержаний концентрат із вмістом металів платинової групи (PGM) – 13,4г/т. Вилучення PGM в концентрат біля 30%

У Житомирській області, по Прутівському родовищу сульфідних міднонікелевих руд, приуроченому до порід однойменного базит-гіпербазитового масиву, підраховані прогнозні ресурси руди за категорією Р1 із середнім вмістом платини 0,15 г/т. За результатами попередніх лабораторно-технологічних досліджень з руд цього родовища може бути одержаний колективний сульфідний концентрат із вмістом дорогоцінних металів – 33,0 г/т. Перспективним на виявлення рудопроявів визначено Побузький рудний район, де проводились геологорозвідувальні роботи в межах Деренюхівсько-Липовеньківської зони. 

У останні роки проводяться тематичні роботи по об’єкту “Дослідження платиноносності мафіт-ультрамафітових та інших перспективних геологічних формацій південно-західної частини УЩ”.

КП “Південукргеологія” завершив тематичні роботи з метою оцінки перспектив платиноносності магматичних та метаморфічних формацій південно-західної частини Донецької складчастої структури та південно-східної частини Українського щита. У результаті робіт виділені чотири перспективних площі на виявлення родовищ металів платинової групи, в межах Придніпровського блоку: Південно-Сурська, Девладівська, Жовтоводсько-Попельнастівська, Південно-Чортомлицька.

Державною службою геології та надр України підготовлена до аукціону на геологічне вивчення та дослідно-промислову розробку ділянка Желязники з проявом поліметалічного зруденіння у Житомирській області. На ряду з рудами міді, нікелю, кобальту, там виявлені метали платинової групи. Середньозважений вміст нікелю складає 0,66% на сумарну потужність 5,5 м, міді – 0,063% і кобальту – 0,013%. Вміст платини (Pt) – 0,31 г/т і паладію (Pd) – 0,83 г/т

Тож, як бачимо, перспективи виявлення родовищ металів платинової групи на території України дуже високі. Проте, свій вплив на дрейфування розвитку мають ряд обмежуючих факторів. Це насамперед – відсутність власної сучасної аналітичної бази, висока вартість розвідувальних робіт, несприятливий інвестиційний клімат.

На сьогодні, основними завданнями платинового напряму є:

  • створення сучасної лабораторно-аналітичної бази;
  • проведення цільових пошукових робіт на виявлення металів платинової групи на локальних площах і об’єктах з оцінкою їх перспективи;
  • розвідування одного з родовищ металів платинової групи або здійснення геолого-економічної оцінки за високими промисловими категоріями як супутнього компонента наявності металів платинової групи в комплексному родовищі.

З такими можливостями ми просто не маємо права ігнорувати платиновий потенціал України.

Марина Малова

 

Поділитися на facebook
Facebook
Поділитися на twitter
Twitter
Поділитися на linkedin
LinkedIn

Схожі записи

Методика обрахунку спецдозволів несе більше корупційних ризиків, ніж новацій

Надрокористувачі занепокоєні новими правилами обрахунку вартості спеціальних дозволів на користування надрами Фото: Держгеонадра Нова Методика визначення початкової вартості спецдозволу, розроблена

Читати далі

Розвиток мінерально-сировинної бази має стати пріорітетом для уряду та бізнесу

Національна Асоціація Добувної Промисловості України взяла участь у слуханнях публічного звіту голови Державної служби геології та надр України Романа Опімаха.

Читати далі