Вірусономіка: як COVID-19 спричинив наймасштабнішу нафтову кризу з 2008 року

Минулого тижня на тлі новин з Китаю та побоювань через зниження попиту в Азії й Європі ціни на нафту еталонних марок продовжили низхідний рух. Квітневі ф’ючерси за барель Brent’у на лондонській біржі ICE Futures зупинилися на позначці $54,45, а березневі на WTI на Нью-йоркській товарній біржі (NYMEX) – на $50,36. Напередодні чимало біржових аналітиків, керуючись інсайдерською інформацією, цілком впевнено говорили про розворотну тенденцію. Але ціна на «чорне золото» і далі сповзає під тиском новин про нових захворілих та померлих.

Чинник коронавірусу

У Китаї станом на 9 лютого число хворих на пневмонію, що спричинена новим типом коронавірусу, склало 37,198 тис. осіб, смерть зафіксовано в 811 випадках. Такі дані оприлюднив Держкомітет охорони здоров’я КНР. За наступну добу кількість інфікованих збільшилася в країні на 2,656 тис. осіб, смертельних випадків – на 89. У лікарнях країни проходять курс лікування понад 33 тис. осіб, стан 6,2 тисячі хворих оцінюється як важкий. З підозрою на наявність захворювання в медустановах країни обліковано майже 190 тис. осіб.

Місцевий Новий рік, на час святкування якого щорічно закриваються фондові ринки, дозволив китайцям «перегрупуватися». Побоюючись різкого обвалу, у КНР подовжили канікули: з 23 січня по 2 лютого включно ринки не працювали. Попри побоювання місцевих аналітиків, China Securities Regulatory Commission (CSRC) – місцевий регулятор цінних паперів – дав відмашку довгоочікуваним торгам. За час торгової паузи Центральний банк Китаю підготувався до відтоку капіталу і емітував 1.2 трлн юанів (це приблизно $174 млрд). Фінансових інтервенцій такого обсягу дотепер не було, але уникнути витоку капіталу не вдалося. Крім того, через величезну емісію почав дешевшати юань. Ринок КНР продемонстрував найсильніший обвал з 2015 року.

Не врятувало Пекін і усне розпорядження CSRC брокерським компаніям – знайти спосіб заборонити клієнтам відкривати короткі позиції. Більш того, регулятор звинуватив США і ВООЗ в маніпуляціях щодо небезпеки пневмонії, яка тим часом офіційно наздогнала понад 28 000 громадян у 28 країнах світу. На думку CSRC, економіка Китаю досить стійка, аби протистояти епідемії, а слова американців, що недуга здатна повернути робочі місця до США – «егоїстичні, непрофесійні та неетичні».

Безпорадний ОПЕК

Масштаби шокового скорочення попиту на нафту можна порівняти з кризою 2008-2009 років. За оцінкою Moody’s, у лютому Китай скоротить закупівлі на 1,6 млн барелів на добу. S&P оцінює провал у 2 млн барелів, а Oxford Institute for Energy Studies – у 4 млн. З урахуванням того, що світовий видобуток вже перевищує попит (на 1 млн барелів на день – за оцінкою МЕА, коронавірус обіцяє ринку миттєвий надлишок, якого не було навіть у 2014 році – від 2,6 до 6 млн барелів на день. Варто враховувати і те, що все більше нафти видобувають країни, що не входять до ОПЕК, включаючи Бразилію і Норвегію, які в сумі, за прогнозом Rystad, додадуть на ринок 1 млн б/д.

Зустріч представників Організації країн-експортерів нафти та Росії у Відні, від якої ринок чекав домовленості про нове скорочення видобутку в умовах падіння китайського попиту, закінчилася безрезультатно. Технічний комітет ОПЕК+ рекомендував зменшити поставки на 600 тисяч барелів на добу, але російська делегація це рішення не підтримала, і засідання міністрів, які могли б його затвердити, відклали на невизначений термін.

У Москви власне розуміння «справедливої ціни». РФ керується «Енегостратегією-2035», поспішаючи реалізувати рентабельні запаси нафти саме зараз. За підрахунками рейтингових агентств, «точка кипіння» російського бюджету у 2020-му знаходиться на рівні 50,6 долара за барель. За нинішньої ситуації РФ поки що в плюсі, а багатьом учасникам нафтового картелю, добробут яких залежить від нафтодоларів, не позаздриш.

Серед держав ОПЕК, основною статтею експорту яких є вуглеводні, безпечно почувається лише Катар, де для збалансування бюджету досить 27 доларів за барель. Ірану, наприклад, потрібно 120 д/б, а Венесуелі – 216 доларів. Вельми незатишно почувається Саудівська Аравія. Свій больовий поріг Ер-Ріяд уже здолав (бюджет балансується при ціні на нафту в діапазоні 80-85 д/б).

Що далі?

Хоча провал промислового попиту оцінити неможливо, галузеві експерти застерігають: для відновлення цін потрібен або новий геополітичний шок, або адекватні заходи ОПЕК+.

Поки ж ціна на нафту падає: інвестори закривають позиції з побоювань, що локальний вірус, провокуючи глобальні наслідки, пошириться набагато швидше, ніж очікувалося. І ця теза здається обґрунтованою, зважаючи на роль Китаю і Азії в світовій економіці.

Стає очевидним, що якщо споживання нафти в Китаї залишиться на поточно низькому рівні упродовж найближчих 30-50 днів, ціна Brent’у може ковзнути нижче $50 за барель. Відтак скорочення видобутку нафти, до чого схиляють учасників ОПЕК+, зможе лише заморозити наявні ціни, але не повернути їх у зону вище $60 за барель. Тим паче при збереженні надлишкової пропозиції на світових ринках завдяки високим поставкам з США та інших країн, що не входять до ОПЕК+.

Поділитися на facebook
Facebook
Поділитися на twitter
Twitter
Поділитися на linkedin
LinkedIn

Схожі записи

Угода про розподіл продукції. Основи функціонування інструменту збільшення видобутку.

В умовах критичної залежності України від імпортних постачань енергоносіїв (на даний момент можна сказати, що внутрішній видобуток забезпечує лише половину

Читати далі