Вірусономіка: як COVID-19 спричинив наймасштабнішу нафтову кризу з 2008 року

Минулого тижня на тлі новин з Китаю та побоювань через зниження попиту в Азії й Європі ціни на нафту еталонних марок продовжили низхідний рух. Квітневі ф’ючерси за барель Brent’у на лондонській біржі ICE Futures зупинилися на позначці $54,45, а березневі на WTI на Нью-йоркській товарній біржі (NYMEX) – на $50,36. Напередодні чимало біржових аналітиків, керуючись інсайдерською інформацією, цілком впевнено говорили про розворотну тенденцію. Але ціна на «чорне золото» і далі сповзає під тиском новин про нових захворілих та померлих.

Чинник коронавірусу

У Китаї станом на 9 лютого число хворих на пневмонію, що спричинена новим типом коронавірусу, склало 37,198 тис. осіб, смерть зафіксовано в 811 випадках. Такі дані оприлюднив Держкомітет охорони здоров’я КНР. За наступну добу кількість інфікованих збільшилася в країні на 2,656 тис. осіб, смертельних випадків – на 89. У лікарнях країни проходять курс лікування понад 33 тис. осіб, стан 6,2 тисячі хворих оцінюється як важкий. З підозрою на наявність захворювання в медустановах країни обліковано майже 190 тис. осіб.

Місцевий Новий рік, на час святкування якого щорічно закриваються фондові ринки, дозволив китайцям «перегрупуватися». Побоюючись різкого обвалу, у КНР подовжили канікули: з 23 січня по 2 лютого включно ринки не працювали. Попри побоювання місцевих аналітиків, China Securities Regulatory Commission (CSRC) – місцевий регулятор цінних паперів – дав відмашку довгоочікуваним торгам. За час торгової паузи Центральний банк Китаю підготувався до відтоку капіталу і емітував 1.2 трлн юанів (це приблизно $174 млрд). Фінансових інтервенцій такого обсягу дотепер не було, але уникнути витоку капіталу не вдалося. Крім того, через величезну емісію почав дешевшати юань. Ринок КНР продемонстрував найсильніший обвал з 2015 року.

Не врятувало Пекін і усне розпорядження CSRC брокерським компаніям – знайти спосіб заборонити клієнтам відкривати короткі позиції. Більш того, регулятор звинуватив США і ВООЗ в маніпуляціях щодо небезпеки пневмонії, яка тим часом офіційно наздогнала понад 28 000 громадян у 28 країнах світу. На думку CSRC, економіка Китаю досить стійка, аби протистояти епідемії, а слова американців, що недуга здатна повернути робочі місця до США – «егоїстичні, непрофесійні та неетичні».

Безпорадний ОПЕК

Масштаби шокового скорочення попиту на нафту можна порівняти з кризою 2008-2009 років. За оцінкою Moody’s, у лютому Китай скоротить закупівлі на 1,6 млн барелів на добу. S&P оцінює провал у 2 млн барелів, а Oxford Institute for Energy Studies – у 4 млн. З урахуванням того, що світовий видобуток вже перевищує попит (на 1 млн барелів на день – за оцінкою МЕА, коронавірус обіцяє ринку миттєвий надлишок, якого не було навіть у 2014 році – від 2,6 до 6 млн барелів на день. Варто враховувати і те, що все більше нафти видобувають країни, що не входять до ОПЕК, включаючи Бразилію і Норвегію, які в сумі, за прогнозом Rystad, додадуть на ринок 1 млн б/д.

Зустріч представників Організації країн-експортерів нафти та Росії у Відні, від якої ринок чекав домовленості про нове скорочення видобутку в умовах падіння китайського попиту, закінчилася безрезультатно. Технічний комітет ОПЕК+ рекомендував зменшити поставки на 600 тисяч барелів на добу, але російська делегація це рішення не підтримала, і засідання міністрів, які могли б його затвердити, відклали на невизначений термін.

У Москви власне розуміння «справедливої ціни». РФ керується «Енегостратегією-2035», поспішаючи реалізувати рентабельні запаси нафти саме зараз. За підрахунками рейтингових агентств, «точка кипіння» російського бюджету у 2020-му знаходиться на рівні 50,6 долара за барель. За нинішньої ситуації РФ поки що в плюсі, а багатьом учасникам нафтового картелю, добробут яких залежить від нафтодоларів, не позаздриш.

Серед держав ОПЕК, основною статтею експорту яких є вуглеводні, безпечно почувається лише Катар, де для збалансування бюджету досить 27 доларів за барель. Ірану, наприклад, потрібно 120 д/б, а Венесуелі – 216 доларів. Вельми незатишно почувається Саудівська Аравія. Свій больовий поріг Ер-Ріяд уже здолав (бюджет балансується при ціні на нафту в діапазоні 80-85 д/б).

Що далі?

Хоча провал промислового попиту оцінити неможливо, галузеві експерти застерігають: для відновлення цін потрібен або новий геополітичний шок, або адекватні заходи ОПЕК+.

Поки ж ціна на нафту падає: інвестори закривають позиції з побоювань, що локальний вірус, провокуючи глобальні наслідки, пошириться набагато швидше, ніж очікувалося. І ця теза здається обґрунтованою, зважаючи на роль Китаю і Азії в світовій економіці.

Стає очевидним, що якщо споживання нафти в Китаї залишиться на поточно низькому рівні упродовж найближчих 30-50 днів, ціна Brent’у може ковзнути нижче $50 за барель. Відтак скорочення видобутку нафти, до чого схиляють учасників ОПЕК+, зможе лише заморозити наявні ціни, але не повернути їх у зону вище $60 за барель. Тим паче при збереженні надлишкової пропозиції на світових ринках завдяки високим поставкам з США та інших країн, що не входять до ОПЕК+.

Поділитися на facebook
Facebook
Поділитися на twitter
Twitter
Поділитися на linkedin
LinkedIn

Схожі записи

ДАЙДЖЕСТ НОВИН ПРО НАДРА

Світова добувна галузь здається взяла безповоротний курс на перехід до “зеленої” енергетики. Все більше і більше компаній намагаються впровадити безвуглецеві

Читати далі