Виконавча директорка Асоціації Ксенія Оринчак виступила на онлайн-нараді щодо проєкту нового Кодексу України про надра.

Виконавча директорка Асоціації Ксенія Оринчак виступила на онлайн-нараді щодо проєкту нового Кодексу України про надра. Нагадаємо, наша Асоціація як член відповідної робочої групи при Міндовкілля є одним із авторів цього проєкту.

Зазначена нарада за участі 8 центральних органів виконавчої влади відбулася з метою обговорення неурегульованих досі розбіжностей щодо нового Кодексу про надра. Ксенія Оринчак, зокрема, у своєму виступі акцентувала увагу на тих гострих для бізнесу моментах, які нещодавно увійшли до проєкту Кодексу – зважаючи на липневе рішення РНБО про стимулювання видобутку і збагачення стратегічної сировини, яке спричинило певний ажіотаж у добувній індустрії.

Перш за все, викликає питання доцільність заборони на подальше продовження дії спецдозволів на стратегічно важливі корисні копалини. Це не лише усуває стимули для приватного бізнесу поступово розвивати свій добувний бізнес, а й шкодить, власне, державі. Наприклад, Об’єднана гірничо-хімічна компанія, що вже наробила стільки галасу своєю поки що невдалою приватизацією – її титанова ліцензія на Малишевське родовище припиняє діяти у лютому 2023 року. Чи знайдеться інвестор на це підприємство, зважаючи на такий короткий залишок дії ліцензії на її ресурсну базу? Це велике запитання, важливіше якого хіба що тема про подальші робочі місця для близько 4000 працівників цього державного концерну (у разі непродовження його спецдозволу);

Не менш гостро турбує добувну індустрію і надмірне розширення прав органу дежгеоконтролю – його повноваження із зупинки і анулювання спецдозволів власним рішенням і без змагальності у суді однозначно не сприятиме інвестиційній привабливості українських надр і є явним регресом у реформуванні умов для бізнесу в нашій державі;

Також Ксенія Оринчак висловила відмінну від деяких інших спікерів думку щодо запропонованої у проєкті Кодексу плати за «сплячі» ділянки надр – запровадження цього платежу слід вітати для активізації українського видобутку власних, а не експортованих корисних копалин, адже надрокористувачі, які чесно працюють, не матимуть підстав для хвилювання, а держава матиме компенсацію за нераціонально використані надра.

Також у розрізі всіх вищезгаданих запитань слід підкреслити доволі пасивну реакцію Мінекономіки, в тому числі і на зазначеній нараді, – а, між тим, всі ці аспекти нового Кодексу так чи інакше стосуються саме економічного розвитку України та широкого залучення інвестицій. Віцепремєр Любченко не з’явився на нараду, яку сам мав проводити, тоді як усі учасники наради зібралися і планували обговорити проблеми та перспективи розвитку у сфері надрокористування. Ігнорування з боку влади точно не приведе до позитивних змін.

Наша Асоціація та її виконавча директорка Ксенія Оринчак надалі активно працюватимуть над новим головним документом у сфері надрокористування, який, нагадаємо, вже подано до Уряду та 16 вересня доручено остаточно доопрацювати у місячний строк. Тож, сподіваємося, невдовзі добувна галузь отримає сучасний та ефективний головний закон.

Поділитися на facebook
Facebook
Поділитися на twitter
Twitter
Поділитися на linkedin
LinkedIn

Схожі записи

«Рідкоземельні перспективи України: чому Азовську ділянку з покладами цирконію зняли з аукціону?»

У середині березня поточного року Держгеонадра України зняли Азовську ділянку з рудопроявами цирконію у Нікольському районі Донецької області з аукціону.

Читати далі