Як нова екологічна політка США вплине на новий порядок денний у світі? Аналіз НАДПУ.

Раніше ми вже писали про те, які наслідки для української металургії несе нова екологічна політика Сполучених Штатів та ЄС. Однак після інавгурації нового президента США ми стали свідками того, як ця політика перетворюється з регуляторних та протекціоністських норм на стратегічну геополітичну доктрину Західного світу. Українська позиція з цього питання однозначно визначить майбутнє основних вітчизняних галузей промисловості, це стосується, насамперед видобування корисних копалин та металургії.

З моменту вступу Джо Байдена на посаду минуло трохи часу, і спокій, що оточує нового президента США, вражає. Мова не про відсутність публічних виступів або інформації, наданої його пресслужбою. У його комунікації переважають питання політики по суті. Історії з особистого життя? Образи? Твіти о пів на першу ночі? Зовсім ні. Все це приємно заворожує та одночасно бентежить.

Адже 46-й президент США живе у світі, охопленому сум’яттям. Як впоратися з пандемією? Як будуть розвиватися події в Сирії? Куди рухається НАТО? А ще Китай зі своїми претензіями на глобальне світове лідерство. З приходом до влади Дональда Трампа, США прагнули до угоди про транстихоокеанське партнерство (ТТП) без участі Китаю. Але незабаром після свого обрання Трамп вийшов з цієї угоди. Тепер з’явилася набагато ширша Угода про всебічне регіональне економічне партнерство (ВРЕП) – за участю Китаю, але без США. Що ж робити з усім цим Сполученим Штатам?

Пошук відповідей на кожне з цих питань вимагає колосальних зусиль. Є ще одна важлива тема, яка спонукала Байдена лише через декілька днів після інавгурації стримати одну з головних передвиборчих обіцянок: він оголосив війну зміні клімату. Повернувши США членство в Паризькій кліматичній угоді, він почав скасовувати пом’якшення екологічних директив, введені Трампом. Одна з його найважливіших цілей – зробити захист змінам клімату центральним елементом зовнішньої політики і політики безпеки. «Ми можемо це зробити. Ми повинні це зробити. І ми зробимо це», – заявив Байден.

Кадрова політика Байдена також говорить сама за себе. Призначення Джона Керрі спеціальним представником президента США з питань клімату стало чітким сигналом. Ця довірена особа, яка має серйозні позиції всередині Демократичної партії та давно працює разом з Байденом, має значно посилити дипломатичні позиції Штатів. До речі, і міністр фінансів Джанет Йеллен, і міністр внутрішніх справ Деб Холанн вважають боротьбу зі зміною клімату своїм пріоритетом і прагнуть наділити США важливою роллю у вирішенні цього завдання, як на національному, так і на міжнародному рівні. Таким чином, захист клімату стає предметом зовнішньої політики, дипломатії та національної безпеки. Вперше в історії США.

Судячи з усього, в команді Байдена запанувало певне взаєморозуміння щодо проблемних викидів CO2. Очікується, що єдина ціна на викиди CO2 може стати потужним інструментом по всьому виробничому ланцюжку американської економіки. Таким чином, підприємства будуть мотивовані за підтримки уряду інвестувати в технології з більш низькими викидами CO2.

Джерело: EnergyReviewMagazine

Для реалізації всіх цих планів Байдену потрібно чимало мужності. Список запропонованих ним заходів щодо захисту клімату довгий і навряд чи потішить багатьох його політичних опонентів. Понад 70 млн американців бачили в Білому домі Дональда Трампа і його інтерпретацію екологічної політики. Байден же має намір покласти край бурінню нафтових і газових свердловин на землях, що належать державі. Він планує скасувати дотації на видобуток нафти та газу. Замість цього поставлено завдання до 2030 року подвоїти виробництво вітрової енергії та інвестувати у виробництво електромобілів. «Ми дуже довго зволікали з вирішенням по виходу з кліматичної кризи. Зволікати більше не можна. Ми бачимо це на власні очі та відчуваємо на собі. Прийшов час діяти », – сказав Байден.

У цьому контексті перспективним рішенням могло б стати введення прикордонного податку на викиди вуглецю (Carbon Border Tax), яке обговорювалося майже 15 років. Вперше така пропозиція була озвучена президентом Франції Жаком Шираком, потім ідею підхопив Ніколя Саркозі, який в 2007 році заявляв: «Той, хто виробляє товари, забруднюючи навколишнє середовище, повинен платити за це». Однак проект введення прикордонного вуглецевого податку викликав в основному недовіру всередині ЄС. Франсуа Олланд тоді спробував ще раз підняти цю тему, але не здобув особливого успіху. Нинішній президент Еммануель Макрон неодноразово підтверджував позицію Франції з даного питання.

Зараз ця ідея отримує все більшу підтримку в Брюсселі та інших державах – членах ЄС. Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляйен ще в 2019 році оголосила про намір ввести прикордонний вуглецевий податок (CBT) в рамках Зеленого курсу для Європи. Навесні 2020 року в процесі реалізації «дорожньої карти» Єврокомісія почала розробляти конкретні законопроекти, а Європейський парламент зараз веде роботу над проектом резолюції про «Механізми регулювання вуглецевих кордонів» (Carbon Border Adjustment Mechanism).
Зараз механізм регулювання вуглецевих кордонів досить простий: зі всіх імпортних товарів стягується вуглецева ціна, яка вимірюється обсягом викидів CO2 на їх виробництво, за які виробник в країні, яка не входить в ЄС, платити не повинен.

Те, що в Європі вважається шляхом до кліматичного нейтралітету без заподіяння  шкоди власній економіці, в такій волелюбній країні, як США, може бути сприйнято як ліворадикальна утопія. Але, можливо, вдасться знайти більшість для прикордонного податку на CO2, оскільки ця ідея є спільним знаменником для представників абсолютно протилежних позицій. Її схвалюють не тільки ліві кліматичні активісти, але і противники глобалізації, які прагнуть захистити американську економіку від демпінгу імпортних товарів (останні є представниками як республіканського, так і демократичного крила). Одні прагнуть врятувати клімат, інші – захистити американські робочі місця.


Виступ Урсули фон дер Ляйен присвячений
CBA.

 Джерело: Time magazine

Тому не дивно, що в американському Конгресі протягом декількох років звучать пропозиції, в тому числі і з боку консерваторів, що закликають ввести як вуглецевий податок, так і прикордонний вуглецевий податок на імпортні товари. Для Джо Байдена це може бути безпрограшною ситуацією. Йому вдасться не тільки залучити колишній електорат Трампа, а й дати старт новому трансатлантичному прориву в міжнародній політиці.

В основу може бути покладена ідея загальної трансатлантичної системи вуглецевої компенсації при перетині кордонів з встановленням мінімальної ціни на викиди CO2, що діє в Європі і США. У цієї ідеї є геополітичний вимір. Спільна ініціатива могла б стати ядром розумної політики в області клімату і тим самим зробити економіку трансатлантичного простору лідером у боротьбі зі зміною клімату. Адже на ці економіки припадає 40 відсотків світового ВВП. Тим самим приєднання до даної трансатлантичної ініціативи може стати привабливим для третіх країн.

Зміна клімату — багатогранний і глобальний виклик. Тому всі держави повинні відгукнутися на ідею про створення надійного багатосторонньої угоди, що втілює спільно розроблені правила і норми. Це не відбудеться миттєво. Європа і США повинні подати приклад. Європейцям слід потиснути руку американського президента і скористатися сприятливим моментом. Уже в наступному році в США пройдуть проміжні вибори. Можливостей для конструктивного пожвавлення трансатлантичних відносин не так багато, як багато хто думає. На жаль поки наша держава знаходиться у вимушеному статусі спостерігача. Наші надрокористувачі та експортери приготувалися до болісних змін, де покластися можна буде тільки на власні сили, без особливої допомоги з боку держави чи іноземних партнерів. Проте як ми бачимо, фокус уваги в цих питаннях перестає бути суто економічним або екологічним. Відкривається новий фронт політичного протистояння, де Україна не зможе зайняти нейтральну позицію.

Георгій Попов, аналітик Асоціації

Поділитися на facebook
Facebook
Поділитися на twitter
Twitter
Поділитися на linkedin
LinkedIn

Схожі записи

Залізна руда знову в ціновому тренді: тенденції, прогнози та можливості для української галузі

Світові ціни на головний продукт експорту вітчизняної добувної галузі вже місяць демонструють стрімке зростання. Ціна на залізну руду не просто

Читати далі

6-та Міжнародна виставка машин, обладнання та технологій для гірничодобувної, вугільної та будівельної промисловості MiningWorld Ukraine 2021

Надрокористування важко уявити без кооперації та впровадження інноваційних технологій. Для того, щоби бути успішними та сучасними, промисловцям вкрай важливо залишатися

Читати далі